Євроінтеграція української молочної галузі до Європейського Союзу відбувається відповідно до підписаних міжнародних договорів та зобов’язань, які з них випливають.
Ключову та синтезуючу роль та в цьому процесі відіграє Євроінтеграційний комітет Спідки молочних підприємств України, який координує свою діяльність з офіційними установами, організаціями, асоціаціями та іншими зацікавленими стейкхолдерами.
Основна діяльність наразі спрямована за такими основним напрямками:
1. Сталий розвиток;
2. Договірні відносини;
3. Організації виробників.
| Управління упаковкою | Прийняття Закону “Про упаковку та відходи упаковки” з поправками відповідно до Директиви 94/62/ЄС, який передбачає впровадження ЗОВ (Залученої Відповідальності Виробника), перехід на використання перероблюваних матеріалів. |
|---|---|
| Усі учасники ланцюга виробництва молока переходять на використання перероблюваних матеріалів. Цей процес вимагає координації між виробниками, переробниками та роздрібними мережами, а також адаптації інфраструктури для збору та переробки відходів. | |
| Встановити обмеження на використання одноразового пластику в ланцюгу виробництва молока відповідно до Директиви 2019/904/ЄС. Це включає заборону певних виробів (наприклад, пластикових стаканчиків, соломинок) та перехід на альтернативні матеріали до 2030 року. | |
| Створити галузеву організацію EPR для молочної індустрії України, яка відповідатиме за координацію збору, обробки та переробки відходів упаковки відповідно до Директиви 94/62/ЄС. Організація має бути сформована до 2028 року з участю виробників, переробників та роздрібних мереж. | |
| Розробка та впровадження систем повернення, збору та переробки упаковки в молочній індустрії України відповідно до Директиви 94/62/ЄС. Системи включають створення інфраструктури для збору відходів, пунктів прийому та переробних потужностей, з орієнтацією на перероблювані матеріали до 2030 року. | |
| Підготуватися до Впровадження цифрових паспортів продуктів (DPP) із використанням QR-кодів, що містять інформацію про вміст продукту та дані про переробку, у молочній індустрії України після запровадження в ЄС (очікується між 2027 і 2030 роками відповідно до ESPR). Це включає адаптацію інфраструктури для генерації та сканування QR-кодів, а також інтеграцію даних про склад, походження матеріалів і інструкції з переробки. |
| Скорочення викидів | Внести зміни до чинного законодавства України (наприклад, Закону про технічні регламенти та оцінку відповідності № 124-VIII від 2015 року), щоб включити переробку молочної продукції до планів скорочення викидів CO2. Оцінити поточні викиди в молочній галузі, встановити цільові показники зменшення (відповідно до зобов’язань ЄС щодо скорочення викидів на 55% до 2030 року порівняно з 1990 роком). |
|---|---|
| Пошук та залучення фінансування від програм ЄС або міжнародних донорів для проектів зі скорочення викидів у молочному секторі | |
| Стимулювання впровадження енергоефективних технологій на молочних підприємствах | |
| Сприяння встановленню джерел відновлюваної енергії, таких як сонячні панелі та біогазові установки (з використанням відходів молочного виробництва), на молочних підприємствах України через субсидії або кредити з низькими відсотками. Програма спрямована на заміну викопного палива та скорочення викидів CO2 на 25% до 2030 року порівняно з 2005 роком, у відповідності до цілей ЄС. | |
| Реалізація Закону “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” (№ 377-IX від 2019 року) шляхом заохочення молочних переробних підприємств України проводити моніторинг, складати звіти та верифікувати викиди парникових газів за методиками, що відповідають стандартам ЄС. |
| Управління відходами | Розробити підзаконні акти для класифікації сироватки та інших молочних побічних продуктів як цінних ресурсів. Це дасть змогу використовувати їх у виробництві біогазу, кормів для тварин або в інших сферах, що повністю відповідає принципам циркулярної економіки ЄС |
|---|---|
| Впровадити схеми Розширеної Відповідальності Виробника (ERP) для виробників молокопродуктів. Це дозволить фінансувати та ефективно управляти системами збору, обробки та переробки органічних відходів. | |
| Встановити національну ціль щодо переробки органічних відходів у молочному секторі | |
| Пошук фінансування для об’єктів переробки сироватки та систем для переробки органічних відходів. |
| Управління стічними водами | Оцінити спроможність існуючих локальних очисних споруд на молочних підприємствах справлятися з органічним навантаженням та виявити прогалини у відповідності до стандартів НДТ (найкращі доступні технології)до середини 2026 року. |
|---|---|
| Для всіх нових об’єктів, що будуть введені в експлуатацію після 2025 року, забезпечити негайну відповідність систем очищення стічних вод стандартам Найкращих Доступних Технологій (НДТ) вже на етапі введення в експлуатацію | |
| Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля) має фіналізувати підзаконні акти, що деталізуватимуть: Процедури видачі Інтегрованих Дозволів на Забруднення (ІДЗ). Адаптацію Найкращих Доступних Технологій (НДТ) до українських умов. Протоколи моніторингу | |
| Організувати навчання операторів молочної промисловості та представників місцевих органів влади. Провести тренінги з питань впровадження Найкращих Доступних Технологій (НДТ) та вимог Інтегрованих Дозволів на Забруднення (ІДЗ) | |
| Створити передумови для Оновлення інфраструктури: Передові технології для очищення стічних вод молочних підприємств | |
| Впровадити систему, де Інтегровані Дозволи на Забруднення (ІДЗ) встановлюватимуть індивідуальні ліміти скидів стічних вод для кожного молочного підприємства. Ці ліміти будуть ґрунтуватися на висновках щодо Найкращих Доступних Технологій (НДТ), адаптованих до локальних умов. | |
| Для існуючих підприємств передбачити 10-річний перехідний період, починаючи з 8 серпня 2025 року, для модернізації очисних споруд та досягнення відповідності стандартам Найкращих Доступних Технологій (НДТ). Під час цього процесу пріоритет буде надаватися енергоефективним рішенням та технологіям з низьким використанням хімічних речовин. | |
| Запровадити системи регулярного моніторингу якості стічних вод та звітності, які будуть відповідати стандартам ЄС. Це забезпечить дотримання лімітів, встановлених в Інтегрованих Дозволах на Забруднення (ІДЗ). |
| Енергоспоживання | До середини 2026 року провести комплексні енергоаудити на молочних підприємствах. виявити неефективність у використанні енергії, зокрема в таких ключових процесах, як пастеризація та системи охолодження. |
|---|---|
| Узгоджувати діяльність підприємств з національними планами з енергоефективності та стандартами ЄС. відображати та звітувати через Інтегровані Дозволи на Забруднення (ІДЗ). | |
| Створити передумови, щоб молочні переробні підприємства встановили енергоефективне обладнання. Для існуючих заводів цей процес має бути реалізований протягом 5-7 років, тоді як нові об’єкти повинні запроваджувати ці технології одразу. | |
| Забезпечити доступ до грантів та пільгових кредитів для енергоощадних проєктів. | |
| Створити передумови для Впровадження відновлюваних джерел енергії на молочних підприємствах, де це технічно можливо та економічно доцільно. Йдеться про встановлення сонячних панелей, будівництво біогазових установок (з використанням молочних відходів) або використання вітряної енергії. | |
| Організувати тренінги з енергоефективних практик та обслуговування нового обладнання. |
| Договірні відносини | Якщо держава не встановлює договори обов’язковими тоді це роблять оператори ринку |
|---|---|
| Вивчити типові контракти: До 2 кварталу 2026 року провести порівняльний аналіз типових контрактів з таких країн ЄС, як Франція, Польща, де діють обов’язкові письмові контракти, зосередившись на таких елементах, як формула ціни, обсяг та тривалість. | |
| Розробити типові контракти: До 3 кв. 2026 р. розробити типові контракти для молочного сектору України, що включатимуть вимоги Регламенту ЄС 1308/2013 (наприклад, із зазначенням формули ціни, обсягу, умов оплати та графіків поставок), адаптовані до умов місцевого ринку. | |
| Забезпечити навчання операторів ринку щодо виконання контрактів та вимог ЄС, використовуючи досвід країн ЄС. | |
| Співпраця із зацікавленими сторонами: Залучити молочні асоціації, виробників та переробників до участі у семінарах до середини 2026 року, щоб забезпечити відповідність контрактів місцевим потребам та стандартам ЄС. | |
| Запустити пілотну програму в 1 кварталі 2027 року з окремими операторами ринку для тестування типових контрактів, зосередившись на дотриманні правил прозорості ЄС. | |
| Цифрові інструменти: Розробити цифровий шаблон та платформу до 3 кварталу 2027 року, щоб оператори ринку могли легко приймати та реєструвати контракти, полегшуючи щомісячне декларування обсягів та цін на молоко | |
| Обмін даними з ЄС: До 4 кварталу 2027 року створити механізми для обміну операторами ринку даними про транзакції з Європейською Комісією (наприклад, через Обсерваторію молочного ринку), забезпечуючи відповідність вимогам моніторингу ринку ЄС. | |
| Створити механізм зворотного зв’язку до 2028 року для вдосконалення контрактів на основі досвіду операторів, забезпечуючи постійне вдосконалення та узгодження з ЄС |
| Обов’язкові декларації | Нормативно-правова база: До 1 кварталу 2027 року прийняти нормативно-правові акти, що зобов’язуватимуть молокопереробні підприємства щомісяця декларувати поставки (обсяги) молока та ціни на нього, відповідно до вимог статті 151. |
|---|---|
| Законодавчо визначити компетентний орган і його повноваження | |
| Встановити вимоги до декларації першого покупця | |
| Встановити форму декларації першого покупця та порядок і періодичність її подання першим покупцем до компетентного органу | |
| Створити безпечні протоколи обміну даними для передачі агрегованих даних декларацій до Обсерваторії молочного ринку Європейської Комісії, як того вимагає Стаття 151. | |
| Створити національну систему моніторингу цін і обсягів молока, аналогічну до Європейської обсерваторії молочного ринку Цифрова платформа звітності: Розробити централізовану цифрову платформу для подання декларацій суб’єктами декларування, забезпечивши точність даних та їх доступність для органів влади. | |
| Визначити стандартизовані формати декларацій (наприклад, обсяг у літрах, ціна за літр), що забезпечують узгодженість та відповідність нормам звітності ЄС | |
| Провести тренінги для переробників молока щодо процедур декларування, звітності та вимог ЄС до прозорості. |
| Регулювання поставок сиру із захищеним зазначенням походження |
|---|
| Розробити правила відповідно до Статті 150 для управління обсягами виробництва сирів PDO (Захищеним Найменуванням Походження), забезпечуючи відповідність пропозиції попиту для підтримання якості та цінової стабільності. |
| Визначити та зареєструвати відповідні українські сири для отримання статусу PDO, дотримуючись вимог Регламенту ЄС 1308/2013. |
| Розробити порядок встановлення тимчасових обов’язкових правил |
| Встановити умови застосування та вимоги до угоди між виробниками та переробниками |
| Визначити стандарти виробництва (наприклад, джерела молока, традиційні методи), забезпечуючи відповідність специфікаціям PDO та вимогам ЄС щодо якості. |
| Створити національний наглядовий орган для моніторингу лімітів та якості виробництва PDO зі щорічним звітуванням до Європейської Комісії |
| Сприяти укладанню угод між виробниками PDO для колективного встановлення виробничих квот, як це дозволено статтею 150, запобігаючи перевиробництву. |
| Інвормувати про гранти та проводити тренінги для виробників з метою впровадження практики управління постачанням та дотримання ринкових стандартів ЄС |
| Інтегрувати дані про виробництво PDO у національну систему звітності, передаючи їх до Обсерваторії молочного ринку ЄС. |
| Правові рамки для визнання | Визначити критерії та процедури визнання ОВ та АОВ |
|---|---|
| Прийняти закони, що визначають критерії визнання ОВ згідно зі статтею 152 (№1308) | |
| Розробити спрощену форму заявки для того, щоб організації виробників могли отримати офіційне визнання | |
| Розробка рекомендацій та шаблонів для створення організацій виробників | |
| Проведення семінарів для виробників молока щодо переваг ОВ, управління та вимог ЄС | |
| Створити національний реєстр визнаних ОВ зі щорічними перевірками на відповідність стандартам статті 152 | |
| Повідомити Європейську Комісію про правову базу та визнані ОВ |
| Розширення правил та обов’язкових внесків | Визначити критерії та процедури визнання IBO |
|---|---|
| Прийняти закони, що визначають критерії визнання АОВ (Стаття 154) та ІВО (Стаття 157), зосереджуючи увагу на їхній ролі в координації, прозорості ринку (Стаття 158) | |
| Визначити обов’язкові статути для АОВ та ІВО, включаючи структуру управління, цілі (наприклад, стабілізація ринку для АОП, співпраця в ланцюжку поставок для ІОВ) та представництво членів, відповідно до статей 154 та 157. | |
| Розробити керівні принципи, детальну документацію (наприклад, членські угоди, плани діяльності), мінімальні вимоги та докази операційної спроможності. | |
| Призначити Міністерство аграрної політики уповноваженим органом з розгляду заявок на визнання АОВ та ІВО з 90-денним терміном розгляду та чіткою процедурою оскарження. | |
| Організовувати семінари для ознайомлення учасників молочного ланцюга постачання з перевагами АОВ та ІВО, заохочуючи їх створення | |
| Надавати шаблони та юридичну підтримку, щоб допомогти АОВ та ІВО у підготовці заявок та розробці статутів | |
| Створити реєстр для визнаних АОВ та ІВО, вимагаючи щорічних звітів для перевірки відповідності стандартам ЄС | |
| Забезпечити, щоб система підтримувала такі види діяльності ІОВ, як просування найкращих практик (Стаття 157) та звітування про дані АОВ (Стаття 161), враховуючи зворотній зв’язок з ЄС. | |
| Встановити критерії для запровадження розширенних правил | |
| Чітко визначити правила, які можуть бути розширені (наприклад, обов’язкове звітування про виробничі дані, сталий розвиток сільського господарства), гарантуючи, що вони не завдають шкоди країнам, які не є членами ЄС, або не порушують законодавство ЄС/національне законодавство. | |
| Проводити оцінку впливу, щоб переконатися, що розширені правила не створюють антиконкурентних наслідків, консультуючись з антимонопольними органами | |
| Створити систему офіційної публікації розширених правил, забезпечивши доступність та прозорість для всіх операторів, яких це стосується | |
| Розробити процедуру повідомлення Європейської Комісії про розширені правила, як того вимагає стаття 164, забезпечивши дотримання та схвалення. | |
| Прийняти закони, що дозволяють АОВ та ІВО вимагати від нечленів, які користуються розширеними правилами, робити фінансові внески на діяльність організації з чітко визначеною структурою платежів. | |
| Створити компетентний орган для вирішення спорів або несплати внесків нечленами. | |
| Розпочати інформаційні кампанії для інформування нечленів про їхні зобов’язання та переваги за розширеними правилами, забезпечивши розуміння на рівні всього сектору |
Сайт «UAdairy-Центр знань про молоко та молочні продукти» створено за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.
Усі матеріали, розміщені на сайті «UAdairy-Центр знань про молоко та молочні продукти», захищені згідно з чинним законодавством України. Повне або часткове використання будь-яких матеріалів, у тому числі публікацій і фотографій, розміщених на сайті «UAdairy-Центр знань про молоко та молочні продукти», дозволяється лише за наявності активного гіперпосилання на сайт «UAdairy-Центр знань про молоко та молочні продукти».
