Ціни на фермерське молоко в Україні суттєво впали, однак це майже не відобразилося на вартості молочної продукції в магазинах. Як повідомляє «Економічна правда», різниця між ціною «з ферми» та ціною «на полиці» формує складну структуру маржі між виробниками, переробниками та ритейлом.

Падіння цін на молоко і збитки ферм

За останні місяці українські виробники молока опинилися в ситуації, коли продаж сировини фактично генерує збитки. Закупівельні ціни знизилися настільки, що частина ферм змушена скорочувати витрати та відкладати розвиток.

Падіння цін почалося наприкінці четвертого кварталу 2025 року і стало наслідком глобальних факторів: обвалу цін на біржові молочні продукти (передусім масло та сухе молоко), перевиробництва сировини та зниження попиту. Оскільки близько третини молока в Україні спрямовується на виробництво експортної продукції, світові тенденції безпосередньо вплинули на внутрішній ринок.

У січні–лютому 2026 року закупівельні ціни були в середньому на 24% нижчими, ніж роком раніше. На початку березня середня ціна становила 13,5 грн за кг без ПДВ, що нижче собівартості виробництва (15–16 грн).

В Асоціація виробників молока зазначають, що молочне тваринництво стало «бізнесом, який не приносить доходу, а генерує втрати».

Найбільший тиск відчувають ферми з поголів’ям до 500 корів, які мають менший запас фінансової стійкості. Такі господарства забезпечують близько 20% виробництва молока в Україні.

Якщо ситуація не зміниться, до кінця року країна може втратити до 800 тис. тонн молока та перейти від статусу експортера до імпортера.

Падіння рентабельності вже впливає на поголів’я: якщо у 2025 році стадо зросло на 19 тис. голів, то лише за лютий 2026 року скоротилося на тисячу.

Чому продукція не дешевшає

Попри здешевлення сировини, роздрібні ціни на молочну продукцію не лише не знижуються, а й зростають.

Наприкінці березня:

  • молоко «Яготинське» (900 мл) коштувало 57,78 грн проти 54,4 грн у лютому;
  • масло «Селянське» (200 г) — 113,39 грн проти 110,55 грн.

З грудня 2025 року молочні продукти в середньому подорожчали на 2,5%.

Позиція переробників

Переробники також пояснюють низькі закупівельні ціни глобальними факторами — перевиробництвом і падінням попиту.

Водночас виконавчий директор Спілка молочних підприємств України Арсен Дідур називає заяви про масові збитки фермерів «більше політичним гаслом».

За його словами, український ринок давно працює «в режимі акцій»: до 80% виробників реалізують продукцію через промо. Покупці орієнтуються не на бренд, а на знижки.

Переробники також вказують на ритейл як на ключового отримувача маржі. Дідур називає торгівлю «основним бенефіціаром прибутку від поля до полиці».

Він пояснює, що:

  • формально ціни в договорах не змінюються;
  • але мережі вимагають збільшення частки акцій;
  • знижки фактично фінансує постачальник.

У результаті ритейл зберігає свою націнку, тоді як переробник втрачає частину доходу.

Крім того, мережі отримують додаткові доходи через маркетингові платежі, оплату за полицю, логістику та охолодження, а також затримують оплату: близько 25% боргів перед виробниками є простроченими.

Водночас навіть за таких умов переробники не працюють у збиток — рентабельність у споживчих сегментах становить до 8%.

Що кажуть торговельні мережі

Редакція звернулася до найбільших мереж — АТБ, Сільпо, Novus та Varus — із питаннями щодо ціноутворення.

АТБ і Novus спочатку не відповіли, у «Сільпо» відмовилися від коментаря. Повноцінну відповідь надала лише мережа Varus.

У Varus заявили, що постачальники не знижували ціни на готову продукцію, тому підстав для зниження базових роздрібних цін не було.

«Водночас кінцева ціна для споживача знижувалася в межах акцій – орієнтовно на 10-15% порівняно з першим кварталом 2025 року», — зазначила представниця мережі.

Після публікації матеріалу відповідь надіслав і Novus. Там також говорять про точкове зниження цін (до 10% на масло) і заперечують наявність надмірної маржі.

У мережах підкреслюють, що ціна формується не лише із закупівельної вартості, а й із витрат на логістику, охолодження, енергію та інші операційні процеси.

Акції, за їхніми словами, фінансуються спільно з постачальниками.

Де залишається маржа

Фермери і переробники сходяться в одному: ритейл є найсильнішою ланкою у ланцюгу ціноутворення.

За словами представників галузі, у деяких випадках різниця є суттєвою: сир, який завод відпускає по 300 грн за кг, у магазині може коштувати понад 500 грн.

Водночас у ритейлі заперечують, що такі націнки є системними, і пояснюють ціни високою конкуренцією та низькою маржинальністю бізнесу.

Джерело: Економічна правда