КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ  УКРАЇНИ

КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ  УКРАЇНИ 

  •  необхідність формування нової моделі функціонування молочної галузі із 3 складовими: (господарства населення – самозабезпечення, селянська молочна ферма – крафт; молочно-товарна ферма – товарна молоко-сировина);
  • вирішення проблеми дефіциту молоко-сировини в умовах відкритості молочного ринку України – шляхом стимулювання інвестиційної активності суб’єктів аграрного бізнесу  щодо розширення діяльності у молочному секторі (дотації за приріст, компенсація племінної худоби);
  • підвищення прозорості ринку молоко-сировини та молокопродуктів, зменшення обсягів тіньової молокопереробки (з використанням ресурсів Державного аграрного реєстру);
  • запровадження дієвих інструментів фінансового забезпечення діяльності молокопереробних підприємств (проблема розрахунків, доступність кредитних ресурсів) 
  • удосконалення інституційних умов функціонування молочного ринку України: зміна практики договірних відносин (запровадження «довгих» договорів); запровадження механізму цінового арбітражу на ринку молоко-сировини;
  • наближення базису поставок молоко-сировини до європейських стандартів;

       СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ГАЛУЗІ

     значна відособленість процесів виробництва молока та молокопереробки внаслідок:

– відсутності кооперації, як це має місце, окрема у Польщі, Франції та інших країнах

– низького рівня вертикальної інтеграції.

ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ У МОЛОЧНЕ СКОТАРСТВО

  • – складність будівництва / реконструкції молочно-товарних ферм (застарілі норми та нормативи, складність процедур землевідведення та введення в експлуатацію тощо;
  • – відсутність «вільних» площ с.-г. угідь для формування кормової бази – при цьому держава не стимулює подовження ланцюгів доданої вартості (приклад – мінімальне податкове зобов’язання);
  • – ускладнений доступ до племінних ресурсів;
  • – значний період окупності (найбільший серед різновидів аграрного бізнесу);
  • – складність технологій утримання корів – особливо непрофільними сільськогосподарськими підприємствами;
  • – низька рентабельність діяльності з утримання корів (наразі даний аргумент не працює);
  • – невизначеність щодо експортних перспектив реалізації молокопродуктів            (побоювання, що додаткові обсяги молоко-сировини виявляться «зайвими»).

РІШЕННЯ – стимулювати переробні підприємства входити в інвестиційні проекти з будівництва / реконструкції молочних ферм (розвивати партнерство переробних підприємств і молочнотоварних ферм). Можливий варіант – співучасть молокопереробних підприємств у процесі кредитування молочно-товарних ферм при реалізації ними інвестиційних проектів у молочному скотарстві. 

КЛЮЧОВЕ ЗАВДАННЯ – збільшити пропозицію молоко-сировини, умотивувати молочно-товарні ферми інвестувати у розширення потужностей з виробництва молока. 

МПП більш охоче інвестують у молокопереробку – для них це єдиний напрям діяльності, 

натомість у СГП є низка альтернативних напрямів (рослинництво, інші види тваринництва тощо)

НАДМІРНА ВОЛАТИЛЬНІСТЬ РИНКУ МОЛОКО-СИРОВИНИ 

ПРИЧИНА – недосконалість  підходів до організації договірних відносин між молочно-товарними фермами та молокопереробними підприємствами та ціноутворення на молоко-сировину

КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ, що перешкоджають збалансованому розвитку молочної галузі 

                                            в Україні на основі гармонізації інтересів між молочно-товарними фермами та молокопереробними підприємствами : 

застосування практики «коротких контрактів», які формують надмірні ризики втрати сировинної бази та зумовлюють цінову невизначеність навіть у короткостроковій перспективі; 

надто часті перегляди цін (не менше двох разів на місяць), що в умовах ажіотажу на ринку молоко-сировини призводить до стрімкого зростання цін за короткий проміжок часу, суттєво знижує економічну ефективність функціонування молокопереробних підприємств та їх економічну стійкість; 

відсутність практики застосування поняття «перший покупець» сирого молока та, як наслідок, нерозвиненість спотового ринку молоко-сировини (відповідно, замість того, щоб закривати оперативні потреби у молочній сировини між собою (розвивати вторинний ринок), оператори ринку «переманюють» виробників молока за рахунок короткої пропозиції вищої ціни. 

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ надмірної волатильності цін на ринку молоко-сировини –

                    ПЕРЕДБАЧАЄ удосконалення організаційних засад його функціонування:

  • у частині оптимізації договірних відносин та їх документального оформлення;
  • у частині удосконалення підходів до ціноутворення на ринку сирого молока.