Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру молочні підприємства працюють в умовах автономного живлення. Про виклики для галузі, ситуацію з експортом і перспективи відновлення виробництва в інтерв’ю Delo.ua розповів голова наглядової ради ГК «Молочний Альянс» Сергій Вовченко.
Робота на генераторах
Через перебої з електропостачанням заводи компанії були змушені перейти на альтернативні джерела енергії.
«Лише за січень ми використали близько 140 тонн палива — це приблизно 8 млн грн. Сума, звісно, велика, але іншого виходу немає», — зазначає Сергій Вовченко.
Спроба перейти на імпортну електроенергію також не завжди спрацьовувала через пошкодження ліній і підстанцій. Найскладнішою залишалася ситуація в Київській області.
Водночас вплив на собівартість наразі обмежений: частка електроенергії становить близько 3%, тоді як сировина формує приблизно 67% витрат.
Сирне виробництво — у мінусі
Попри зростання витрат, компанія не планує підвищувати ціни на продукцію.
«Ми точно не плануємо підвищувати вартість продукції, особливо сирів. Сири зараз продаються дуже важко», — наголошує Вовченко.
Через конкуренцію з імпортом, насамперед із Польщі, сирний напрям є збитковим.
«На жаль, зараз сирне виробництво справді збиткове», — констатує він.
Водночас компанія продовжує роботу сирзаводів, де працює понад 500 людей. Збитки частково перекриваються прибутком від цільномолочної продукції.
Нещодавно Спілка молочних підприємств подала пропозицію до Кабміну України й ініціювала запровадити кешбек на вагові сири, які раніше взагалі не входили до переліку продукції з державною підтримкою. Ідею вже попередньо підтримали на урядовому рівні.
Переробка стабільна, експорт скорочується
У січні підприємства щодня переробляли близько 750 тонн молока — на 15 тонн більше, ніж місяцем раніше. Збільшення пов’язане з ростом пропозиції сировини на внутрішньому ринку.
Водночас експортна частка істотно знизилася. Якщо до 2014 року близько 60% продукції компанії реалізовувалося за кордон, а 40% залишалось на внутрішньому ринку, то минулого року показник експорту становив приблизно 20%.
Через падіння цін у Європі українська продукція втратила конкурентоспроможність, а європейські виробники активніше виходять на ринки Північної Африки, Близького Сходу та колишніх республік СРСР.
Без експорту — неможливо
За словами Вовченка, компанія не може відмовитися від зовнішніх ринків.
«Не може. Вихід один — шукати нові ринки збуту», — вказує він.
Компанія вже представила продукцію на Всесвітній продовольчій виставці в Дубаї (Gulfood). Інтерес до української продукції є, однак ключова проблема — ціна.
«Проблема лише в ціні: щоб продукція була конкурентною, сировина повинна коштувати близько 12 грн за літр, а сьогодні вона коштує 14,5 грн», — пояснює Вовченко.
За його словами, частину продукції доведеться постачати на експорт без прибутку або навіть із мінімальним мінусом.
«Тому ми свідомо будемо продавати частину продуктів на експорт — у кращому випадку “в нуль”, а іноді навіть з невеликим мінусом. Але це важливо, щоб залишатися на ринку і щоб нас не забули. Коли ринкова кон’юнктура зміниться, тоді можна буде нарощувати продажі і почати заробляти», — зазначає він.
Серед перспективних напрямків — країни Північної Африки, зокрема Єгипет і Марокко, а також арабські країни Близького Сходу.
Відновлення Баштанського заводу
Баштанський сирзавод, зруйнований унаслідок бойових дій, поки що не відновлюватимуть.
«Поки не завершиться хоча б гаряча фаза війни, питання відновлення роботи заводу ми не розглядаємо», — підкреслює Сергій Вовченко.
Серед стримуючих факторів — безпекові ризики, дефіцит сировини та нестача кадрів.
Інвестиції тривають
Попри кризу, компанія продовжує модернізацію виробництва: на заводі дитячого харчування вже встановлено нові лінії фасування. Також тривають переговори щодо оновлення обладнання на підприємстві в Яготині.
Джерело: Delo.ua
