Спілка молочних підприємств України (СМПУ) підтримує ухвалення законопроєкту № 15058-д, який передбачає приведення положень 17 законів України у відповідність до європейських вимог. Зокрема, документ передбачає припинення дії Закону України «Про молоко та молочні продукти» з 1 січня 2029 року, як повідомляє Спілка молочних підприємств України.

У СМПУ переконані, що це рішення — необхідний крок до гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу (ЄС), усунення регуляторних суперечностей і створення кращих умов для розвитку молочної галузі та виходу її продукції на європейський ринок.

Головне:

  • законопроєкт № 15058-д передбачає припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти» з 1 січня 2029 року;
  • чинний закон не відповідає європейським вимогам і, зокрема, обмежує виробництво кефіру з наповнювачами;
  • твердження, що після скасування закону всі перевірки стануть платними, некоректне: позапланові перевірки оплачуються й сьогодні;
  • вимоги до безпечності продукції, ветеринарно-санітарних правил і захисту прав споживачів залишаються в іншому законодавстві.

«Ми підтримуємо законопроєкт № 15058-д, особливо в частині припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти». Цей закон не відповідає європейським вимогам і сьогодні створює труднощі для молочної галузі», — наголошує голова СМПУ Вадим Чагаровський.

Чинний закон створює регуляторні обмеження для виробників

Одним із прикладів невідповідності українського законодавства сучасним європейським підходам є положення щодо традиційних молочних продуктів.

Як пояснює Вадим Чагаровський, чинний Закон «Про молоко та молочні продукти» містить обмеження, які не враховують розвитку асортименту та сучасних споживчих тенденцій на європейському ринку.

Зокрема, це стосується кефіру. Відповідно до чинних законодавчих положень, його визначення та вимоги до складу фактично обмежують можливості використання додаткових інгредієнтів і наповнювачів.

Водночас на європейському ринку останніми роками активно розвивається сегмент кефіру з різноманітними наповнювачами. Така продукція відповідає актуальним споживчим трендам і відкриває додаткові можливості для виробників.

«У Європі зараз тренд на кефір із наповнювачами, останні два роки там просто бум. А наш закон фактично обмежує виробників у можливості розвивати цей напрям», — зазначає голова Спілки.

Отже, збереження застарілих галузевих норм не сприяє конкурентоспроможності українських виробників, а навпаки, може обмежувати їхні можливості впроваджувати нові продукти та працювати за європейськими правилами.

Чи призведе припинення дії закону до платних перевірок молочних підприємств?

Одним із головних аргументів опонентів законопроєкту № 15058-д є твердження, що припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти» нібито призведе до запровадження плати за державні перевірки молочних підприємств.

Ця позиція ґрунтується на статті 14 чинного закону, яка передбачає безоплатність державного контролю у визначених нею напрямах. Однак, на думку СМПУ, такий аргумент не враховує ані фактичної практики здійснення контролю, ані європейського підходу до регулювання цієї сфери.

Передусім важливо розмежовувати галузевий державний контроль, передбачений статтею 14 Закону «Про молоко та молочні продукти», та інші види державного нагляду і контролю за діяльністю підприємств. Стаття 14 стосується конкретних напрямів контролю, зокрема:

  • дотримання ветеринарно-санітарних правил;
  • виробництва молока;
  • безпечності молока та молочних продуктів;
  • захисту прав споживачів.

Припинення дії цього закону не означає автоматичного запровадження плати за всі державні перевірки молочних підприємств. Йдеться про усунення спеціальної галузевої норми щодо безоплатності визначених видів контролю, а не про скасування загального порядку державного нагляду.

Більше того, як наголошує Вадим Чагаровський, позапланові перевірки молочних підприємств оплачуються й сьогодні.

«Скасування цього закону не зашкодить молочному бізнесу. Чому? Тому що і сьогодні всі позапланові перевірки проводяться з оплатою», — підкреслює голова СМПУ.

Таким чином, твердження про те, що після припинення дії закону всі перевірки стануть платними, є некоректним і не відображає реального стану справ.

Європейська практика також передбачає оплату окремих видів державного контролю

Важливим аргументом на користь гармонізації українського законодавства є практика ЄС. Зокрема, Регламент (ЄС) 2017/625 про офіційний контроль у сфері харчових продуктів і кормів передбачає механізми стягнення обов’язкових зборів за визначені види офіційного контролю.

Тобто європейська модель не ґрунтується на безумовній безоплатності всіх контрольних процедур. Вона передбачає чітко визначені правила, підстави та механізми фінансування офіційного контролю.

Тому збереження в українському законодавстві окремої галузевої норми про безоплатність контролю не може бути самоціллю, особливо якщо вона не узгоджується із загальними європейськими підходами.

При цьому припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти» не скасовує вимог до безпечності продукції, ветеринарно-санітарних правил чи захисту прав споживачів. Ці питання й надалі регулюватимуться відповідним законодавством України.

До 2029 року є час для адаптації

Важливо також враховувати, що законопроєкт № 15058-д передбачає припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти» не одразу після ухвалення, а лише з 1 січня 2029 року.

Це означає, що держава, контролюючі органи та бізнес матимуть час для підготовки до змін, адаптації нормативної бази та забезпечення належного переходу до оновленої системи регулювання.

Крім того, на період дії воєнного стану постановою Кабінету Міністрів України № 303 встановлено обмеження на проведення планових заходів державного нагляду (контролю), за винятком тих, що визначені законодавством.

Отже, поширювати твердження про неминуче зростання фінансового навантаження на молочні підприємства внаслідок припинення дії закону без конкретних розрахунків немає достатніх підстав.

Інтереси молочної галузі — у європейській гармонізації законодавства

СМПУ переконана: модернізація законодавства та його наближення до норм ЄС є необхідною передумовою для розвитку української молочної галузі.

Застарілі галузеві положення, які створюють регуляторні обмеження та не відповідають європейським підходам, не повинні стримувати виробників, обмежувати інновації та ускладнювати вихід української продукції на ринки ЄС.

Припинення дії Закону «Про молоко та молочні продукти» з 1 січня 2029 року не означає скасування вимог до якості й безпечності молочної продукції або відмови від державного контролю. Йдеться про перехід до сучаснішої, узгодженої з європейським законодавством системи регулювання.

Спілка молочних підприємств України підтримує ухвалення законопроєкту № 15058-д та закликає народних депутатів підтримати його. Інтереси української молочної галузі — у зрозумілих, сучасних і гармонізованих із європейськими правилами, які не створюють зайвих бар’єрів для розвитку бізнесу, інвестицій та конкурентоспроможності української продукції.

Джерело: Спілка молочних підприємств України