Євроінтеграція молочної галузі України виходить на фінальний етап підготовки ключового документа — Дорожньої карти. Про виклики адаптації до вимог ЄС, інвестиції та трансформацію сектору розповіла координатор Комітету СМПУ з євроінтеграції Єлизавета Святківська у коментарі для видання ІНФАГРО.
Баланс між вимогами ЄС і реальністю ринку
За її словами, ключовим викликом у підготовці документа став пошук балансу між вимогами європейського законодавства (acquis ЄС) та реальними умовами, в яких працює український молочний бізнес.
Йшлося про необхідність синхронізації інтересів бізнесу з вимогами ЄС, а також із положеннями Національної програми адаптації законодавства.
«Головний виклик полягав у тому, щоб створити не “паперову” стратегію, а життєздатний механізм», — зазначає Єлизавета.
Водночас, за її словами, важливо донести, що європейські норми — це не лише обмеження, а інструмент підвищення інвестиційної привабливості через прозорі правила роботи.
Сталий розвиток переробки: ключові виклики
Очолювана нею робоча група «Сталий розвиток — переробка» зосередилася на питаннях, які раніше залишалися поза увагою, але є критично важливими з точки зору інвестицій.
Серед ключових напрямів:
Управління відходами та пакуванням
Необхідно сформувати законодавчу базу для імплементації Директиви 94/62/ЄС щодо упаковки та відходів. Ключовим етапом стане створення умов для роботи системи розширеної відповідальності виробника (EPR), що передбачає інтеграцію переробників у систему збору та утилізації упаковки.
Циркулярна економіка
Передбачається розробка підзаконних актів для класифікації сироватки та інших побічних продуктів як цінних ресурсів. Це дозволить використовувати їх як сировину для кормів або біоенергетики.
Енергоефективність
Дорожня карта передбачає проведення масштабних енергоаудитів — від пастеризації до систем охолодження — та стимулювання переходу на відновлювані джерела енергії відповідно до вимог «Зеленого курсу» ЄС.
Координація роботи
Робота над Дорожньою картою здійснювалася на кількох рівнях за участі 11 робочих груп, кожна з яких відповідала за окремі напрями євроінтеграції молочної галузі. Попри розподіл завдань, результати постійно узгоджувалися між собою для формування цілісного документа.
«11 робочих груп працювали окремо, але на спільних заходах ми постійно “звіряли годинники”, щоб ключові питання були синхронізовані між напрямами», — зазначає Єлизавета Святківська.
Координацію процесу забезпечувала консалтингова компанія Prospex, яка допомагала синхронізувати роботу всіх груп і впроваджувати необхідні технічні інструменти.
Паралельно тривала постійна взаємодія з профільними міністерствами, щоб Дорожня карта відповідала державній політиці та була узгоджена з Національною програмою адаптації законодавства.
Практичне значення для молочної галузі
За словами Єлизавети Святківської, завершення роботи над Дорожньою картою стане лише початком її практичного застосування.
Документ має стати орієнтиром для виробників молока та переробників — зокрема щодо майбутніх стандартів утримання тварин, екологічних вимог і модернізації виробництва.
«Виробник молока має бачити, які стандарти будуть обов’язковими через 3–5 років. Переробник — отримати чіткий таймлайн для змін», — пояснює вона.
Крім того, його планують використовувати як інструмент для залучення фінансування. Галузеві асоціації зможуть вести більш ефективний діалог із державою та європейськими партнерами щодо підтримки та кредитування проєктів сталого розвитку.
«Ми прагнемо, щоб українське молоко асоціювалося у європейського споживача не лише з якістю, а й із відповідальним ставленням до довкілля», — підкреслює вона.
Джерело: Інфагро
