Після знищення багатьох розподільчих центрів і складів українські ритейлери переглядають умови співпраці з постачальниками. У підсумку майбутні втрати можуть компенсувати споживачі через зростання цін.

У розпорядженні «Економічної правди» опинилися листи, які найбільші мережі супермаркетів розіслали виробникам товарів після ударів рф по розподільчих центрах (РЦ) і складах на початку серпня. Кожен містить додаткові угоди із запровадженням так званого «механізму розділення ризиків». 

Серед виробників, які чинять опір цим умовам, — молочна галузь: позицію постачальників у матеріалі озвучує виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. Про це пише «Економічна правда».

Суть механізму така: після підписання змін до основних договорів виробники у випадку знищення чи пошкодження вже відвантажених товарів не отримають половини їхньої вартості. А найбільша в Україні мережа взагалі хоче, щоб постачальники взяли на себе всі ризики від ударів рф.

Кілька тижнів виробники, аби не погоджуватися на ці умови, вдавали, що вивчають документи, а насправді через профільні об’єднання консолідовано намагалися достукатися до влади, щоб та вплинула на ритейл. Але зустрічі в уряді та Офісі президента нічим не завершилися. 

Виробники бояться, що згода першої компанії стане аргументом мереж у переговорах з рештою постачальників — і тоді наслідки нових ударів рф усі споживачі відчують на власних гаманцях.

Як це працювало раніше

За чинними договорами виробники поставляють продукцію до розподільчих центрів або складів мереж у регіоні. У момент відвантаження право власності на товар юридично переходить до ритейлерів, які далі розвозять продукцію по супермаркетах.

Розрахунки з постачальником відбуваються не одразу: діє правило «відстрочки платежу» — виробник отримує гроші через 30–50 днів від дати відвантаження. Якщо кошти потрібні одразу, їх можуть виплатити, але з дисконтом 3–5% («дострокове фінансування»). Тобто на момент удару виробник уже оплатив сировину, виготовив і доставив товар на склад, а грошей ще не отримав. Після підписання «додаткової угоди» мережа зможе не сплачувати понад 50% або навіть усю вартість продукції, яку прийняла й зберігала на своєму складі.

Що супермаркети хочуть змінити

Під час атаки 3 червня росіяни повністю знищили розподільчий центр мережі АТБ у передмісті Дніпра — вигоріло 37,5 тис. кв. м площі з товарами. Від початку 2026 року ворожі атаки знищили три великі складські комплекси компанії на Дніпропетровщині та Харківщині. 

5 серпня росія за одну ніч вдарила по п’яти розподільчих центрах продуктового ритейлу в Київському регіоні: зупинено хаб Novus площею 50 тис. кв. м, а також чотири центри Fozzy Group, що забезпечували продуктами «Сільпо» та «Фору».

За кілька днів після цього на пошти виробників почали надходити листи від АТБ, Novus, «Сільпо» та «Фори» з проханням у короткі терміни підписати додаткові угоди до основних договорів. 

Novus, «Сільпо» та «Фора» вимагають, щоб у випадку повного чи часткового знищення товару внаслідок удару по РЦ постачальник ніс матеріальну відповідальність нарівні з ритейлером — «50 на 50»: мережа просто не поверне половину суми «відкладеного платежу». У «Форі» ще пропонують опцію заміни знищеного товару на новий — за «пільговими цінами».

Половину вартості знищеного товару мережі пропонували компенсувати ще до серпневих ударів, розповів Арсен Дідур. 

«Хтось погоджувався, хтось відмовляв — бачив, що це не має комерційної сили», — каже він. 

Тепер ритейлери вирішили зробити це обов’язковим для всіх.

Найжорсткіші умови висунула мережа АТБ. У додатковій угоді вона, посилаючись на указ президента від 24 лютого 2022 року про введення воєнного стану, хоче, щоб у випадку знищення товару право власності на нього вважалося таким, що не перейшло до ритейлера, а лишалося за виробником. Інакше кажучи, збитки на 100% лягатимуть на постачальника. 

«І вишенька на торті — якщо ви цю «допку» не підпишете, то ми з вами припиняємо роботу», — скаржиться один із виробників.

«Ми теж ваші партнери й робимо все можливе, щоб доставляти вам і в РЦ, і в магазини. Але якщо нам прилітає на підприємство, ми ж не перекладаємо на вас ризики», — каже Дідур.

Спроби домовитися

Одразу після отримання листів виробники звернулися до профільних об’єднань, аби ті втрутилися. Проте дві спроби Спілки молочних підприємств та Союзу птахівників (СПУ) не дали результату. 

У середині серпня відбулася зустріч керівництва Міністерства аграрної політики та Мінекономіки зі СМПУ, СПУ та Асоціацією ритейлерів (RAU). 

«Представники супермаркетів сказали, що не хочуть дискутувати з представниками галузі і будуть спілкуватися лише з конкретними виробниками один на один», — переповідає співрозмовник видання.

СМПУ рекомендувала своїм учасникам не підписувати договори — бо прописана відповідальність не стикується з переходом права власності на товар, який потрапив під удар. 

«Як ви можете впливати на ризики, якщо це товар, який ви передали ритейлу і який перебуває на території майнового комплексу ритейлу?» — пояснює Дідур. 

Разом із ризиком мережі хочуть перекласти на постачальника й доставку — щоб той возив товар одразу в магазини, в обхід зруйнованих РЦ.

«Особливо обурюють вимоги окремих мереж компенсувати 50–100% вартості продукції, знищеної на РЦ внаслідок ракетних ударів. При цьому ритейл очікує від виробників ще й забезпечення прямих поставок до магазинів, збереження штрафів за недопоставки, ретробонусів, інших платежів та тривалих строків розрахунків», — йдеться в заяві СМПУ.

Друга спроба достукатися до ритейлерів відбулася наприкінці минулого тижня в Офісі президента за участю заступника керівника ОП Олексія Соболєва, міністра агрополітики Тараса Висоцького та міністра економіки й довкілля Олександра Кравченка. Виробники запропонували, зокрема, «внести зміни до законодавства, щоб врегулювати відносини між виробниками та ритейлом і посилити захист українського виробника, зокрема передбачити компенсацію за продукцію, знищену на розподільчих центрах».

Поки що, за інформацією видання, жоден виробник не погодився на описані умови. 

«Якщо хтось один здасться — вони візьмуть його в оборот, а нам скажуть: та йдіть ви… і розриватимуть договори. Тоді решта буде вимушена погодитись. Історично вони всіх переламували. Два тижні ми трималися і ще трохи протримаємось», — зазначає співрозмовник видання.

У СМПУ вважають, що підписання додаткових договорів не позначиться на наповненості полиці, бо наявність товарів залежить насамперед від логістики. Але вплинути може інше — якщо мережа розірве контракт із тими, хто відмовився підписувати: 

«У цьому разі замінити великих гравців буде важко», — вважає Дідур. 

Ціни це теж не змінить моментально, проте якщо постачальники підпишуть нові умови, а товар згорить на складі, виробнику доведеться вдруге фінансувати той самий обсяг продукції — і компенсувати ці збитки він зможе, лише заклавши їх у відпускну ціну.

Що каже ритейл

Позицію продуктових мереж «Економічна правда» намагалася отримати через їхні об’єднання. В Асоціації ритейлерів попросили надіслати запитання, а згодом повідомили, що не встигнуть відповісти. 

У NOVUS відповіді не дали, Fozzy Group («Сільпо», «Фора») від коментарів відмовилася. Відповіла лише АТБ: ситуацію в галузі мережа називає критичною, а додаткову угоду — предметом переговорів, а не ультиматумом.

«Йдеться не про перекладання відповідальності чи збитків на партнерів, а про пошук збалансованої моделі розподілу надзвичайних ризиків, які за своїм характером не залежать ані від ритейлера, ані від виробника чи постачальника», — повідомила пресслужба АТБ.

В одному ритейл сходиться зі своїми постачальниками: воєнні ризики не можуть залишатися виключно питанням відносин мережі й виробника — потрібні державні механізми підтримки та страхування. Того самого в держави просила й Спілка молочних підприємств. 

Поки ж сторони домовляються про те, хто з них двох платитиме за приліт.

Джерело: «Економічна правда»