Голова Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Вадим Чагаровський розповів, чому в країні так багато фальсифікованої молочної продукції, що робить Спілка для протидії тіньовому ринку та як вирішити проблему.

Головне:

  • торік СМПУ проаналізувала понад 150 українських торговельних марок вершкового масла — переважна більшість виявилися підробкою;
  • серед причин — мораторій на перевірки, дозвіл на невідповідність маркування складу та ввезення продукції фізособами;
  • за ініціативою СМПУ відновлено позапланові перевірки Держпродспоживслужби;
  • головний шлях вирішення — простежуваність молока та молочної продукції від ферми до полиці.

Вадиме Петровичу, минулого місяця Ви взяли участь у Міжнародному практичному форумі «DAIRY FARMING INDUSTRY: Виклики. Ризики. Зміни. Рішення», що відбувся у Львові. Значна частина Вашого виступу була відведена проблемі фальсифікації молочної продукції.

— Так, це дійсно проблема. В країні існує велика кількість підробленої молочної продукції: в першу чергу, це масло, м’які сири та сирні продукти. Її реалізують здебільшого на ринках або в невеликих магазинах, які не належать до великих мереж.

Деякі підприємства, аби здешевити свій продукт, свідомо йдуть на це — замінюють якісну сировину дешевими немолочними інгредієнтами, консервантами.

Ось, наприклад, торік СМПУ проаналізувала понад 150 українських торговельних марок вершкового масла. Виявилося, що переважна більшість із них є підробкою: вони містять жири рослинного походження, а іноді виготовлені на основі знежиреного молока (обрату) та рослинних жирів, тобто взагалі без використання незбираного молока.

За результатами проведеного цього року аналізу інших молочних продуктів виявлено:

  • невідповідність складу продукту маркуванню;
  • підвищений вміст трансізомерів жирних кислот;
  • відсутність у зразках імпортної молочної продукції маркування державною мовою;
  • наявність бактерій групи кишкової палички в деяких зразках вершкового масла;
  • прострочені терміни придатності;
  • відсутність назви виробника та адреси виробничих потужностей.

Тобто порушень багато.

На Вашу думку, в чому причина такої великої кількості фальсифікату?

— Їх декілька:

  • мораторій на позапланові та планові перевірки бізнесу на період воєнного стану;
  • дозвіл на невідповідність інформації на маркуванні фактичному складу продукту;
  • дозвіл на маркування недержавною мовою;
  • ввезення на митну територію України продукції тваринного походження фізичними особами для власного споживання;
  • надання гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану;
  • відсутність дієвого механізму анулювання експлуатаційних дозволів: Держпродспоживслужба сьогодні не може їх самостійно скасувати.

У 2019–2020 роках в Україні були два гучні проєкти «Стоп фальсифікат», за результатами яких Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на виробників підробленого вершкового масла штрафи на загальну суму 32 млн грн.

Але ці гроші так і не були сплачені. Єдиним винятком стало ТОВ «Іва-Арт». Але вже у 2025 році саме ця компанія знову отримала штраф за фальсифікат — цього разу в постачаннях продукції для Збройних Сил України.

Що робить СМПУ для протидії тіньовому ринку молочної продукції, зокрема для боротьби з фальсифікатом і контрабандою?

— Нами ініційовано внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) № 303 щодо скасування мораторію на позапланові перевірки Держпродспоживслужби, в результаті чого перевірки було відновлено.

Ми постійно звертаємося до Держпродспоживслужби зі скаргами на проведення позапланових перевірок виробників фальсифікату.

Ініційовано внесення змін до постанови КМУ № 434 від 21.05.2012 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» в частині заборони ввезення громадянами для власного споживання продуктів тваринного походження з метою забезпечення агропродовольчої безпеки.

Для вирішення частини проблем готується пакет законопроєктів, який передбачає кардинально інший механізм скасування експлуатаційних дозволів — зокрема, можливість ініціювати таке скасування в разі простою підприємства на 3–6 місяців. Це має надати інспекторам інструмент впливу та пришвидшити реагування на порушення.

Днями відбулася зустріч учасників СМПУ з головою фінансового комітету Верховної Ради України Данилом Гетманцевим, під час якої обговорили ключові питання галузі: тіньовий ринок молока, фальсифікат, незаконний обіг товарів і контрабандне ввезення молочної продукції.

За результатами зустрічі Данило Гетманцев звернувся до Прем’єр-міністра України як до головуючого Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки щодо невідкладного розгляду проблеми тіньового ринку молока-сировини та молочної продукції.

Якими Ви бачите шляхи вирішення проблеми так званого «сірого» ринку молочної продукції та її фальсифікації?

— Найбільш реальний варіант врегулювання проблеми фальсифікації молочних продуктів, насамперед масла та сирів, — це забезпечення простежуваності сирого молока та молочної продукції від молочно-товарних ферм до полиці.

Насамперед необхідно забезпечити ефективну взаємодію таких державних реєстрів:

  • реєстру тваринницьких потужностей (Реєстру виробників молока);
  • реєстру поголів’я корів (Єдиного державного реєстру тварин, ЄДРТ);
  • реєстру операторів ринку та їхніх потужностей (інформація про експлуатаційні дозволи).

Необхідно законодавчо передбачити, що молокопереробне підприємство не може використовувати у своїй діяльності молоко-сировину від виробника молока, який не внесений до Реєстру тваринницьких потужностей.

Крім того, необхідно припинити відтермінування вимог безпечності та якості сирого молока, виробленого господарствами населення (наказ № 118), і забезпечити повне впровадження системи моніторингу «Молочний модуль»: усі дрібні виробники молока та закупівельні пункти, які приймають молоко, повинні бути інтегровані в цю систему.

І насамкінець, необхідно запровадити періодичне звітування молокопереробних підприємств про обсяги придбаного сирого молока та його ціну — відповідно до практики ЄС.

Джерело: Спілка молочних підприємств України