Питання бронювання військовозобов’язаних працівників залишається одним із ключових для українського бізнесу в умовах повномасштабної війни. Особливо відчутним це питання є для молочної галузі. Виробництво молочної продукції має безперервний технологічний цикл, залежить від стабільної роботи сировинного, виробничого, логістичного, енергетичного та ветеринарного блоків. Зупинка або кадровий розрив на одному з етапів може впливати не лише на конкретне підприємство, а й на постачання соціально значущих харчових продуктів для населення.

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №692 (далі – Постанова №692), якою внесено зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних та порядку визначення підприємств критично важливими, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (у редакції Постанови КМУ від 22.11.2024 №1332). Для бізнесу ці зміни означають новий етап перегляду критичності, посилення вимог до заробітної плати, більш жорсткий контроль за лімітами бронювання та необхідність завчасно оцінити кадрові ризики до 1 вересня 2026 року.

Критичність підприємств: чинні рішення діють, але не довше ніж до 1 вересня

Однією з ключових новел є встановлення граничного строку дії чинних рішень про визначення підприємств критично важливими. Рішення, які були чинними станом на дату набрання постановою №692 чинності, зберігають дію на строк, на який вони були прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.

Фактично це означає, що підприємства мають пройти етап перепідтвердження критичності. Для бізнесу важливо не лише формально подати документи, а й перевірити, за якими саме критеріями було отримано статус, чи не будуть ці критерії змінені та чи відповідає підприємство оновленим вимогам.

До 10 червня 2026 року профільні міністерства та обласні військові адміністрації мають переглянути галузеві критерії критичності. Йдеться про критерії, за якими підприємства визнаються такими, що мають важливе значення для відповідної галузі національної економіки або для забезпечення потреб територіальної громади.

Для молочної галузі ключовими залишаються галузеві критерії, що застосовуються Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та відповідними ОВА — залежно від того, за чиїми критеріями підприємство отримувало статус критично важливого.

Як пояснили у Мінекономіки, якщо критерій, за яким підприємство отримало статус критичності, не змінюється, підприємство має можливість діяти за загальним порядком і пройти оновлення критичності до 1 вересня 2026 року. Якщо ж відповідний критерій буде змінений або виключений, виникає ризик скасування чинного статусу. У такому випадку підприємству потрібно буде завчасно оновити свій статус до 1 липня 2026 року відповідно до нових галузевих критеріїв або перейти на загальні критерії, передбачені постановою КМУ №76.

Для підприємств молочної галузі обов’язковими залишаються, зокрема, критерії щодо відсутності заборгованості зі сплати податків та дотримання встановленого рівня середньої заробітної плати по підприємству. Додатково підприємство має відповідати ще одному критерію, яким може бути, зокрема, галузевий критерій.

Очікуємо, що релевантні галузеві критерії Мінекономіки, які застосовуються до підприємств молочної галузі, не мають зазнати суттєвих змін. Водночас бізнесу, який отримував критичність через ОВА, доцільно вже зараз комунікувати з відповідними департаментами та уточнювати, чи планується перегляд критеріїв на регіональному рівні.

Заробітна плата: дві різні вимоги, які не варто змішувати

Окрему увагу бізнесу слід звернути на питання заробітної плати. Постанова №692 фактично розмежовує дві вимоги: вимогу до середньої заробітної плати по підприємству та вимогу до заробітної плати конкретного заброньованого працівника.

Перша вимога стосується середньої заробітної плати по підприємству. Для більшості підприємств цей показник підвищується з 2,5 до 3 мінімальних заробітних плат. Саме цей критерій має значення для підтвердження або оновлення статусу критично важливого підприємства.

Тобто, якщо підприємство планує оновлювати критичність у червні, воно має враховувати показники заробітної плати вже за травень. Якщо оновлення відбуватиметься у липні — відповідність потрібно буде підтверджувати за червень. Це практичний момент, який може стати визначальним при підготовці документів.

Друга вимога стосується заробітної плати конкретного заброньованого працівника. Вона почне застосовуватися з 1 вересня 2026 року. До цієї дати для заброньованих працівників зберігається чинна вимога — не нижче 2,5 мінімальних заробітних плат.

Водночас для підприємств, які розташовані та фактично здійснюють діяльність на територіях можливих або активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або окупації, зберігається коефіцієнт 2,5 мінімальної заробітної плати.

Для молочної галузі це питання є особливо чутливим, адже значна частина підприємств працює в регіонах, які безпосередньо відчувають вплив воєнних ризиків, логістичних обмежень, кадрового дефіциту та зростання виробничих витрат.

Сумісники та працівники з іншими підставами для відстрочки: що зміниться з 1 вересня

Одна з найбільш дискусійних змін стосується врахування сумісників та працівників, які мають відстрочку з інших підстав, передбачені статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у загальній кількості військовозобов’язаних працівників.

Нова логіка полягає в тому, що такі працівники мають враховуватися у квоті лише за одним місцем роботи. Водночас, як зазначили у Міністерстві цифрової трансформації України, практичний механізм реалізації цієї норми ще потребує технічних та нормативних роз’яснень.

Станом на зараз важливо, що ця норма набирає чинності з 1 вересня 2026 року. До цієї дати підприємства дотримуються чинної методики розрахунку ліміту бронювання. Тобто, якщо сумісники наразі враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних працівників і формують квоту бронювання, вони продовжують враховуватися до 1 вересня.

Однак бізнесу не варто чекати останнього моменту. Підприємствам доцільно вже зараз зробити окремий розрахунок потенційної квоти після 1 вересня 2026 року. Це дозволить заздалегідь побачити, чи не виникне перевищення ліміту бронювання після зміни методики, та підготувати кадрові або юридичні рішення.

Один із підходів, який обговорюється на практиці, полягає в тому, що працівник-сумісник має надавати квоту тому підприємству, де він фактично заброньований. Такий підхід виглядає логічним, однак остаточний механізм має бути підтверджений на рівні офіційних роз’яснень та технічної реалізації в системах.

Ліміти бронювання: контроль стає жорсткішим

Постанова №692 також посилює відповідальність підприємств за дотримання лімітів бронювання. У разі перевищення встановленого ліміту підприємство має протягом 10 робочих днів подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання відповідних працівників.

Ця норма вже діє з дня набрання постановою чинності. Тому якщо підприємство має фактичне перевищення ліміту за чинною методикою розрахунку, керівник підприємства має вжити дій для приведення бронювань у відповідність.

Ключовий ризик полягає в тому, що перевищення встановлених лімітів бронювання визначено як підстава для скасування статусу критично важливого підприємства. А втрата критичності автоматично означає втрату можливості бронювати працівників.

Для бізнесу це змінює підхід до адміністрування бронювань. Якщо раніше основний акцент був на отриманні статусу критично важливого підприємства та поданні списків працівників, то тепер не менш важливим стає постійний внутрішній моніторинг: кількості військовозобов’язаних, чинних бронювань, працівників-сумісників, осіб з іншими підставами для відстрочки та потенційних змін після 1 вересня.

Продовження бронювання після оновлення критичності

Після оновлення статусу критично важливого підприємства компанія зможе продовжити бронювання працівників відповідно до строку дії нового рішення про критичність.

Процедура здійснюється через портал «Дія». За умови завчасного перепідтвердження критичності, розривів у бронюванні не має виникати: підприємство фактично продовжує чинні бронювання на строк дії нового статусу.

Підприємства на прифронтових територіях

Для підприємств, які працюють на територіях можливих або активних бойових дій, окреме значення матиме документальне підтвердження їхнього статусу. До пакета документів необхідно буде додавати рішення ОВА про підтвердження того, що підприємство розташоване у відповідній зоні.

Це важливо не лише для застосування зарплатного коефіцієнта, який для них зберегли у розмірі 2,5 мінімальних заробітних плат, а й для коректного підтвердження умов діяльності підприємства. Водночас важливо, що затверджені для підприємств прифронтових територій ліміти бронювання, зокрема у розмірі до 100%, а також фіксована кількість працівників, які підлягають бронюванню відповідно до раніше погоджених рішень, зберігаються. Це має суттєве практичне значення для підприємств, які продовжують працювати в складних умовах та забезпечують безперервність виробничих і логістичних процесів.

У випадку молочної галузі така норма може мати особливе значення для виробників, переробників та логістичних структур, які, попри воєнні ризики, продовжують забезпечувати населення соціально значущою продукцією та підтримувати продовольчу безпеку держави.

Що очікує бізнес

«Для підприємств молочної галузі нові зміни у процедурі бронювання є суттєвими, оскільки вони безпосередньо впливають на кадрове планування, виробничу безперервність та можливість стабільно забезпечувати населення соціально значущими харчовими продуктами. Молочна галузь — це не лише бізнес, а частина продовольчої безпеки держави. Саме тому під час реалізації нових правил важливо забезпечити баланс між потребами оборони та необхідністю збереження критично важливих виробництв», — зазначає Кристіна Шпак, керівниця юридичного відділу Об’єднання «Спілка молочних підприємств України».

За її словами, СМПУ продовжуватиме комунікацію з профільними органами державної влади, щоб забезпечити максимально зрозумілий та практично застосовний механізм для підприємств галузі.

«Ми бачимо, що частина норм потребує додаткового трактування та технічного доопрацювання. Насамперед це стосується врахування сумісників, працівників з іншими підставами для відстрочки, контролю лімітів бронювання та процедури оновлення критичності. Для нас важливо, щоб підприємства молочної галузі не опинилися у ситуації правової невизначеності або ризику втрати бронювання через технічні чи процедурні прогалини. Саме тому СМПУ працюватиме над тим, щоб компанії галузі отримали необхідну підтримку, роз’яснення та можливість стабільно продовжувати роботу», — наголошує Кристіна Шпак.