Зростання витрат на виробництво, ціни на енергію, звуження бази господарств і дедалі вищі вимоги ринку ставлять польську молочну галузь перед серйозними викликами.

Галузь прагне довгострокової стратегії, яка дасть змогу зберегти конкурентоспроможність сектору й безпеку виробництва. «Якщо ми втратимо фермерів, у нас не буде молока», — заявила голова Польської молочної палати (Polska Izba Mleka) Аґнєшка Малішевська під час 23-го Міжнародного форуму молочної спільноти в Білостоці. Про це пише top agrar.

Рентабельність виробництва — основа основ

Майбутнє польської молочної галузі залежить як від стану господарств, так і від переробних підприємств. Початком всього ланцюга залишається виробник молока. Якщо виробництво перестане бути рентабельним, проблеми швидко відчує весь сектор. 

Малішевська наголошувала, що конкурентоспроможність слід розглядати крізь призму всього ланцюга — від фермера через переробника до торгівлі.

«Найдрібніший елемент цього цілого ланцюга — фермер. Якщо ми забудемо про фермера, про переробника, а також про ті торговельні мережі, які мусять працювати за належної маржі, то вся система починає розпадатися», — сказала голова Польської молочної палати.

Конкурентоспроможність починається на фермі

У дискусіях про майбутнє молочної галузі часто зринають результати заводів, експорт і ситуація на світових ринках. Проте основою всієї системи залишається сільськогосподарське господарство. 

Якщо фермер не зможе втримати рентабельне виробництво, сировинна база для молокозаводів зменшиться. Тому економіка господарства — один із ключових елементів майбутнього всієї галузі.

«Конкурентоспроможність не дана нам раз і назавжди», — підкреслювала Малішевська.

На її думку, на сектор треба дивитися цілісно й створювати умови, які дадуть змогу і фермерам, і переробникам зберегти здатність конкурувати.

Зникнення заводів — проблема й для фермерів

Стан переробки має безпосереднє значення для господарств. Якщо молокозавод припиняє виробництво, може виникнути проблема з прийманням молока від фермерів.

«Коли ми припиняємо виробництво, ми не в змозі прийняти молоко від фермерів. А якщо ми не в змозі прийняти молоко від фермерів, це означає екологічну катастрофу», — сказала Малішевська.

У випадку молока особливого значення набуває безперервність — сировину не можна просто відкласти на потім.

«Молоко не може чекати. На кожному етапі виробництва має бути збережена безперервність», — підкреслила голова Польської молочної палати.

Енергетика — дедалі важливіша для молочної промисловості

Витрати на енергію — один із чинників, що впливають на конкурентоспроможність сектору. Молокозаводи потребують енергії не лише для самого перероблення молока, а й для підтримання безперервності виробництва. 

Галузь інвестує у відновлювані джерела енергії та шукає способи зменшити витрати. Проте, зазначала Малішевська, потрібні й відповідні механізми з боку держави.

«Ми хочемо й інвестуємо в майбутнє, пов’язане з відновлювальною енергією, але без сильних механізмів з боку держави ми не зможемо впоратися з цими викликами», — наголосила вона.

Чи є молокозаводи частиною безпеки держави?

Одним із найцікавіших сюжетів виступу стало питання безпеки молочної інфраструктури. Малішевська звертала увагу, що продовольство слід розглядати як елемент безпеки держави, і водночас вказувала на потребу ширшої дискусії про безпеку заводів, які відповідають за перероблення й постачання харчових продуктів.

«Продовольство сьогодні має розглядатися як елемент безпеки держави», — сказала голова Польської молочної палати.

У молочній галузі значення цієї проблеми особливе: збій у роботі заводу може швидко вплинути на можливість приймання молока від господарств.

Енергетика, пальне й кібербезпека

Галузь мусить враховувати не лише витрати на енергію, а й безпеку постачання та можливість підтримувати виробництво в кризових ситуаціях. 

У виступі пролунала й тема кібербезпеки: сучасні заводи дедалі більше залежать від технологій і систем керування, тож цифрова безпека стає одним з елементів стійкості всього сектору. 

Для виробника молока це означає, що безпека молочного ланцюга починається не лише в корівнику, а охоплює й транспорт, перероблення та інфраструктуру, потрібну для підтримання виробництва.

Польща має сильні переваги, але конкуренція зростає

Польська молочна галузь має важливі переваги — зокрема якість продукції та присутність на закордонних ринках. Експорт дає можливості для розвитку, але водночас означає більшу залежність від ситуації на світовому ринку: зміни попиту, цін чи умов торгівлі можуть впливати на становище національних виробників і переробників. 

Саме тому, підкреслювала Малішевська, конкурентоспроможність не дана раз і назавжди.

Економічний розрахунок вирішить майбутнє

Усі ці виклики зрештою зводяться до економіки виробництва. Якщо фермер не зможе отримати належної рентабельності, він може обмежити виробництво або відмовитися від нього. Схожа проблема стосується й переробки.

«Якщо економічний розрахунок такий, що до цього кошика треба докладати дедалі більше, бо рентабельність падає, то заводи зникатимуть з мапи, фермери зникатимуть з мапи», — застерігала голова Польської молочної палати.

Тому розмова про майбутнє молочної галузі не може обмежуватися лише закупівельною ціною молока — вона має враховувати весь економічний розрахунок господарства й заводу.

Потрібна стратегія молочної галузі до 2035 року

Галузь прагне дивитися далі, ніж на найближчі місяці. Потрібна довгострокова стратегія розвитку молочної галузі, яка відповість на питання щодо конкурентоспроможності, безпеки й майбутнього виробництва. 

Стратегія має враховувати ситуацію фермерів, переробників і мінливі умови роботи всього сектору, а важливим елементом має стати діалог між галуззю та владою.

«Ми здатні це зробити, коли об’єднаємо сили, коли конструктивно розмовлятимемо, коли зможемо сісти за один стіл і обмінятися інформацією, досвідом і знаннями», — переконувала Малішевська.

Джерело: top agrar