В Офісі Президента України обговорили, як утримати виробництво і постачання продуктів під ракетними ударами. Ключове питання — розподіл збитків між виробником і торговельною мережею — залишилося без остаточної відповіді.
Продовольча логістика, яку українські компанії вибудовували десятиліття, перестала працювати за старими правилами. Централізована модель — коли виробник відвантажує партію на розподільчий центр мережі, а звідти товар розходиться по магазинах — виявилася надто вразливою: один влучний удар по РЦ виводить з обігу продукцію десятків постачальників одночасно. Бізнес переходить на прямі відвантаження в торгові точки. Це дорожче, повільніше і вимагає значно більшого автопарку та кількості водіїв, яких на ринку немає.
Саме ця перебудова стала центральною темою робочої зустрічі членів Ради з питань підтримки підприємництва, що відбулася 21 серпня в Офісі Президента України. За столом — заступник Керівника Офісу Президента Олексій Соболєв, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, представники профільних відомств і бізнес-асоціацій. Спілку молочних підприємств України представляв її виконавчий директор Арсен Дідур.
Збиток без адресата
Найгостріше питання зустрічі не має нічого спільного з технологіями чи потужностями. Воно суто договірне: хто несе фінансові втрати, коли продукція знищена внаслідок ракетного удару.
Сьогодні відповідь залежить від конкретного контракту — і в більшості випадків не на користь виробника. Товар, який фізично перебуває на розподільчому центрі мережі, юридично часто ще належить постачальнику. Молокопереробник або хлібозавод втрачає і вироблену продукцію, і оборотні кошти, не маючи ані страхового покриття, ані механізму компенсації. Для галузей з низькою маржинальністю та коротким терміном придатності — а молочна і хлібопекарська саме такі — кожен подібний епізод б’є безпосередньо по здатності продовжувати виробництво.
Учасники зустрічі запропонували врегулювати це на рівні законодавства: змінити правила відносин між виробниками й ритейлом, посилити захист українського виробника і прямо передбачити компенсацію за продукцію, знищену на розподільчих центрах.
Водії як дефіцитний ресурс
Друга структурна проблема — люди й техніка. Перехід на прямі поставки означає більше рейсів, більше машин і більше водіїв. При цьому спеціалізованого транспорту — насамперед рефрижераторного — на ринку бракує, а водії масово мобілізовані або виїхали.
Пропозиція бізнесу: сформувати резерв водіїв для підприємств переробної галузі та логістичних компаній і збільшити квоту на їх бронювання. Без цього нова логістична система просто не має ким управляти.
Пакет рішень
За підсумками обговорення сформульовано шість напрямів:
- Оперативний штаб під головуванням міністра аграрної політики та продовольства — для швидкого реагування на ситуацію з виробництвом і постачанням. До роботи пропонується залучити Мінвідновлення, Фонд держмайна та керівників військових адміністрацій, а саме рішення про створення штабу ухвалити на рівні РНБО.
- Законодавче врегулювання відносин «виробник — ритейл», включно з компенсацією за знищену на РЦ продукцію.
- Гарантії доступності продуктів — економічної та фізичної — для всіх груп населення, посилення безпеки продовольчої інфраструктури та формування державних резервів продовольства.
- Державне фінансування виробництва в Україні роботизованої пожежної техніки.
- Резерв водіїв і розширене бронювання для переробки та логістики.
- Захист внутрішнього ринку — не допустити заміщення української продукції імпортною.
Позиція галузі
Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур наголосив, що продовольчий сектор сьогодні виконує функцію, яка виходить за межі звичайної економічної діяльності.
«Молочна галузь працює безперервно — корову не можна поставити на паузу, а молоко не можна відкласти до кращих часів. Наші підприємства продовжують виробляти й постачати продукцію під обстрілами, часто відбудовуючи логістику з нуля після кожного удару. Але межа міцності бізнесу не безмежна», — зазначив він.
«Ми розраховуємо, що в умовах воєнного стану уряд підтримає продовольчий сектор України — не деклараціями, а конкретними інструментами: захистом виробника у відносинах із мережами, бронюванням критичного персоналу та компенсаційними механізмами за знищену продукцію. Продовольча безпека — це така сама складова національної безпеки, як і будь-яка інша, і ставлення до неї має бути відповідним», — додав Арсен Дідур.
Що далі
Сформульовані пропозиції буде опрацьовано спільно з Урядом. Швидкість цього опрацювання і визначить, чи встигне галузь адаптувати логістику до нових умов раніше, ніж наступний удар знову перепише її схему постачання.
