Польський молочний сектор підтримує переговори з Україною з геополітичних міркувань, але наполягає на поступовій інтеграції — на спільних стандартах, рівних умовах конкуренції та дієвих механізмах реагування на ринкові збурення.

«Переговори з Україною слід вести з геополітичних міркувань, але сама інтеграція має бути поступовою — заснованою на цільово спільних стандартах, рівних правилах конкуренції та дієвих механізмах реагування на ринкові збурення», — каже голова Спілки польських переробників молока (Związek Polskich Przetwórców Mleka, ZPPM) Марцін Гідзік. Про це пише Portal Spożywczy.

Головне:

  • ZPPM підтримує вступ України до ЄС, але наполягає на поступовій інтеграції з рівними умовами конкуренції;
  • молочний сектор потребує єдиної методології обліку вуглецевого сліду, щоб зменшити кількість анкет і витрати на ESG-звітність;
  • звіт SGH і Форуму Ekonomiczne 2026 оцінює вступ України до ЄС радше як сценарій «виграш-виграш» (WIN-WIN), проте застерігає від економічної напруги без інструментів Спільної аграрної політики (CAP).

Потрібна єдина методологія обліку вуглецевого сліду

Під час Форуму молочної спільноти в Білостоці відбулася панельна дискусія «Торговельні мережі та майбутнє молочної галузі: тиск, співпраця чи спільна відповідальність?», присвячена сталому молочному виробництву в контексті відносин із мережами та вимог звітності. 

Марцін Гідзік, голова ZPPM, який брав участь у панелі, зазначив, що молочна галузь має побудувати партнерську, вигідну для всіх учасників і реалістичну модель декарбонізації зі справедливим розподілом витрат.

«Саме тому ми створили Групу «Молочна галузь» при Круглому столі ESG і працюємо в ній, запрошуючи всіх зацікавлених до спільної роботи над методологією та визначенням мінімуму даних із господарств, потрібних для обліку вуглецевого сліду. Ми маємо впорядкувати питання обліку вуглецевого сліду, щоб виробник молока не мусив заповнювати багато різних анкет від кожної торговельної мережі окремо», — сказав Гідзік.

Голова ZPPM звернув увагу на важливу роль державної адміністрації — насамперед Міністерства сільського господарства й розвитку села — з огляду на роботу на європейському рівні в межах Livestock Strategy над гармонізованими методами обчислення викидів сільськогосподарських тварин на рівні господарства та над новою екосхемою «Низькоемісійне виробництво ВРХ». 

Особливо він підкреслив тему електрифікації молочної галузі в межах нової політики ЄС, зокрема з фінансуванням із Модернізаційного фонду чи Банку декарбонізації промисловості, а також потребу спільних дій щодо консультаційних послуг для фермерів із боку переробників, адже самі переробники з масштабним завданням консультаційних послуг не впораються.

Як бачать майбутнє України в ЄС

У розмові з порталом Гідзік послався на звіт Варшавської школи економіки (SGH) і Форуму Ekonomiczne 2026 «Наслідки вступу України до ЄС для продовольчої безпеки країн Центрально-Східної Європи» (автори — Станіслав Ковальчик, Роман Собецький, Юлія Золотницька, Вероніка Даніловська та Анна Здиб).

Звіт аналізує потенційні наслідки вступу України з погляду продовольчої безпеки Польщі, України та інших країн Центрально-Східної Європи. Автори використали дані щодо продовольчої безпеки та експертне опитування методом Дельфі. В опитуванні взяли участь 64 респонденти: 25 з України, 23 з Польщі та 16 з Болгарії, Чехії, Румунії й Угорщини. Кожен розподіляв 100 балів імовірності між чотирма сценаріями наслідків інтеграції.

Найважливіший результат — найімовірнішим визнали сценарій «виграш-виграш» (WIN-WIN), тобто вигоди і для України, і для країн регіону; середня ймовірність цього варіанту — 46%. Водночас між групами експертів є суттєві відмінності: серед українських експертів сценарій WIN-WIN отримав близько 55%, а серед польських — 39%. У польській групі дещо вище (близько 42%) оцінили сценарій «виграш-програш» (WIN-LOSE) — вигоди для України та втрат для країн регіону.

Водночас звіт чітко зазначає, що вступ України не сприймається як загроза продовольчій безпеці в буквальному сенсі. Загроза стосується передусім ринкових механізмів і способу розподілу витрат і вигід між окремими державами, регіонами та групами виробників.

Вступ України до ЄС може спричинити економічну та соціальну напругу

Дуже важливим є висновок авторів: успіх інтеграції не буде автоматичним. Позитивний ефект у масштабі всього ЄС може співіснувати із серйозною економічною та соціальною напругою на регіональному рівні, якщо забракне відповідних інструментів Спільної аграрної політики (CAP) і механізмів стабілізації локальних ринків.

Звіт містить і конкретні рекомендації. Автори вказують насамперед на потребу поступового пристосування українського сільського господарства до вимог ЄС, зокрема стандартів безпечності та якості харчових продуктів; створення рівноправних умов конкуренції; розвитку якісних переваг фермерами й переробниками з країн Центрально-Східної Європи; поглиблення співпраці в ланцюгах постачання та підтримки експорту продовольства з регіону на позаєесівські ринки.

«На мою думку, висновки звіту збігаються з підходом, який ZPPM представляє в дискусії про майбутню інтеграцію України: тобто переговори з Україною слід вести з геополітичних міркувань, але сама інтеграція має бути поступовою — заснованою на цільово спільних стандартах, рівних правилах конкуренції та дієвих механізмах реагування на ринкові збурення», — сказав Марцін Гідзік.

Для молочного сектору особливо важливо відстежувати умови майбутнього включення України до єдиного ринку, інструменти CAP, гармонізацію виробничих стандартів, а також те, як саме ЄС має намір захищати регіони й сектори, найбільш вразливі до різких змін конкурентного середовища.

Джерело: Portal Spożywczy