Молочна галузь Європи переживає період глибоких трансформацій на фоні цінового тиску, зростання витрат і концентрації ринку. Як повідомляє Frankfurter Allgemeine, попри складну ситуацію, довгострокові перспективи залишаються позитивними.

Ціновий тиск, зростаюча концентрація, підвищення витрат: ринок молока зараз зазнає кардинальних змін. При цьому майбутнє виглядає зовсім не так уже й погано.

Молочні продукти вже давно стали предметом політичних суперечок, насамперед вершкове масло. То воно лежить на полиці як акційний товар за 99 центів, то пачка коштує майже чотири євро. А між тим молочні господарства намагаються покрити свої витрати й водночас інвестувати в добробут тварин, дотримання кліматичних вимог та сучасні технології. 

Ціни коливаються, обсяги молока на ринку великі, фермери та молочні заводи рахують кожну копійку. Новий аналіз консалтингової компанії Roland Berger показує, що ця ситуація є структурною проблемою: німецька молочна промисловість стоїть перед «історичними змінами».

Підсумок першого кварталу 2026 року

Про те, наскільки нервовим є ринок, свідчать дані за перший квартал 2026 року. З осені ціни виробників значно впали. У середньому фермер отримував 49,1 цента за кілограм молоко, порівняно з 61,5 центами у минулому році, як свідчать дані Agrarmarkt Informations Gesellschaft (AMI). Ціни на молоко залежать від світового ринку і сильно коливаються. 

Близько половини виробленого молока експортується, тому геополітичні ризики мають безпосередній вплив. Нижчі ціни зумовлені насамперед надлишком пропозиції: з осені 2025 року фермери виробили приблизно на шість відсотків більше молока, ніж у минулому році. До цього додаються вищі витрати на корми та енергію.

Кілька місяців тому Антимонопольна комісія встановила, що ціни також пов’язані з ринковою владою: у 2014 році літр молока в супермаркеті коштував 70 центів, з яких 40 центів отримували фермери. У 2023 році оптова ціна становила 1,05 євро, але фермери, як і раніше, отримували лише 40 центів. Отже, фермери майже не отримали вигоди від підвищення цін. Торговці, натомість, посилаються на зростання витрат на переробку, логістику та пакування.

Кількість молочних господарств та молокозаводів різко зменшується

Тиск на ціни не залишається без наслідків. Насамперед дрібні господарства відмовляються від молочного тваринництва. Так, кількість молочних господарств зменшилася з 94 000 у 2010 році до 50 000 у 2024 році. Це скорочення на понад 55 відсотків за 13 років, як свідчать дані Інституту Тюнена. Проте обсяг виробництва молока протягом цих років залишався відносно стабільним. Господарства, що залишилися, утримують більше корів, які, крім того, дають, як правило, більше молока.

Структурні зміни відбуваються й у секторі молочних підприємств. З початку тисячоліття їхня кількість скоротилася майже вдвічі; за даними Roland Berger, у торговельній сфері актуальними залишаються переважно підприємства з річним оборотом понад 250 мільйонів євро та чіткою диференціацією. До 2035 року кількість молокопереробних підприємств може зменшитися з нинішніх 158 до 116. У той час як стандартні молокопереробні підприємства часто досягають рентабельності за EBITDA нижче двох відсотків, спеціалізовані підприємства можуть досягати п’яти-десяти відсотків і більше.

Найсвіжішим прикладом є заплановане злиття датської молочної компанії Arla з німецькою компанією «Deutsches Milch Kontor» (DMK). У разі створення такого концерну він стане найбільшим молочним кооперативом Європи, об’єднавши 12 000 фермерів та маючи оборот у 19 мільярдів євро. Рішення антимонопольних органів ЄС очікується до середини року. Серед фермерів це «молочне весілля» викликає суперечки, а Федеральна асоціація німецьких молочних фермерів попереджає про концентрацію влади на шкоду фермерам і конкуренції.

Молочні продукти залишаються популярними серед споживачів

Проте майбутнє молока та молочних продуктів не є таким вже й похмурим. За даними, тваринне молоко залишається лідером із річним оборотом у 30 мільярдів євро та споживанням на душу населення у 84 кілограми. Наразі частка ринку рослинних альтернатив становить лише чотири відсотки. «З точки зору дієтології коров’яче молоко має явні переваги», — пишуть консультанти. З вмістом близько трьох грамів білка на 100 мілілітрів воно значно випереджає вівсяний напій, у якому міститься приблизно один грам. Крім того, майже три чверті німецьких споживачів віддають перевагу натуральним інгредієнтам. Ця тенденція, ймовірно, сприятиме популярності молока тваринного походження порівняно з сильно обробленими рослинними продуктами.

Останнім часом попит також демонструє більш позитивні тенденції. У роздрібній торгівлі обсяги продажів у багатьох категоріях зросли; продукція з високим вмістом білка користується популярністю. Навіть у сегменті питного молока, якому часто пророкували не надто райдужне майбутнє, обсяги продажів зросли на 0,5 відсотка; головним рушієм цього зростання стало органічне молоко, яке продемонструвало приріст на 5,1 відсотка.

У останні місяці 2025 року споживачі купували масла майже на 9 % більше, ніж у відповідному місяці попереднього року, «завдяки постійному зниженню цін на продукцію власних торгових марок», зазначає Асоціація молочної промисловості. Продажі сиру-кварку стабільно зросли на 7,4 %, а сиру — на 2,5 %. Йогурт і питне молоко йшли слідом із деяким відставанням.

Альтернативні продукти, такі як рослинні напої та йогурт, у 2025 році зросли за обсягом на п’ять-шість відсотків, але значно повільніше, ніж у попередні роки. Альтернативи сиру втратили шість відсотків, ймовірно, головним чином через смакові причини. 

Roland Berger бачить потенціал зростання для молочних підприємств поза межами насиченого масового ринку, наприклад, у спеціальних молочних продуктах, таких як протеїнові напої.

Джерело: Frankfurter Allgemeine