У першій половині жовтня 2026 року позитивна динаміка експорту української молочної продукції, яка спостерігалася у вересні, не продовжилася. Навпаки, після вересневого відновлення експортних поставок ринок знову демонструє спад за більшістю товарних позицій, а імпорт почав зростати, як повідомляє офіційний сайт Об’єднання «Спілка молочних підприємств України».

Імпорт зростає особливо в окремих категоріях молочної продукції. Таким чином, у жовтні змінився напрям зовнішньої торгівлі: експорт скорочується, тоді як імпорт переважно зростає, що посилює тиск на торговельний баланс молочної галузі.

Загальна динаміка зовнішньої торгівлі

За першу половину жовтня 2026 року обсяг зовнішньої торгівлі молочними продуктами за товарними позиціями 0401–0406 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) становив $27,2 млн, що на 6,5% менше, ніж за аналогічний період у вересні. При цьому:

  • експорт скоротився на 15% (у вартісній оцінці) порівняно з першою половиною вересня, хоча залишився на 17% вищим за рівень серпня;
  • імпорт зріс на 0,5% (у вартісній оцінці) порівняно з вереснем і на 5% порівняно із серпнем;
  • співвідношення експорт/імпорт знизилося до 0,7 раза проти 0,82 у вересні; у серпні цей показник становив 0,62 раза;
  • торговельне сальдо залишилося від’ємним і становило $(-4,8) млн.

Ці показники свідчать, що вересневе покращення експортних результатів було радше тимчасовим відновленням, ніж початком стійкого висхідного тренду. У жовтні експорт знову пішов на спад, тоді як імпорт зберіг висхідну динаміку.

Експорт: вересневе зростання не стало тенденцією

У вересні ситуація з експортом молочних продуктів суттєво покращилася. Зокрема, відбулося відновлення поставок сухого молока, вершкового масла та сирів. Однак уже в першій половині жовтня цей позитивний імпульс вичерпався: скорочення зафіксовано практично за всіма основними товарними позиціями, за винятком сирів, експорт яких залишився стабільним. Найбільш відчутне падіння спостерігається в таких категоріях:

  • вершкове масло та молочні жири (товарна позиція (ТП) 0405) — скорочення фізичних обсягів експорту на 50% порівняно з першою половиною вересня — це найглибший спад серед основних товарних груп;
  • молочна сироватка (ТП 0404) — зниження на 20%, що свідчить про втрату частини вересневого приросту;
  • сухе та згущене молоко (ТП 0402) — скорочення на 10% після помітного відновлення у вересні;
  • кисломолочні продукти (ТП 0403) — зниження на 8%;
  • питне молоко та рідкі вершки (ТП 0401) — зниження на 5%;
  • сири всіх видів (ТП 0406) — обсяги експорту залишилися приблизно на рівні вересня.

Отже, вересневе зростання експорту не закріпилося у жовтні. Жовтнева динаміка демонструє протилежну картину: замість подальшого відновлення експорт знову скорочується, причому найбільше — у сегменті масла та молочних жирів.

У вартісному вимірі експорт молочної продукції за першу половину жовтня оцінюється приблизно в $11,2 млн проти $13,1 млн у відповідному періоді вересня та $9,5 млн у відповідному періоді серпня.

Таким чином, порівняно з вереснем, вартість експорту знизилася приблизно на 15%, повернувши ринок до рівнів, характерних для менш активних місяців.

Імпорт: протилежний напрям, збереження висхідної динаміки

На відміну від експорту, імпорт молочних продуктів у першій половині жовтня демонструє переважно позитивну динаміку. Якщо у вересні зміни були неоднорідними, то в жовтні відбулося відновлення або прискорення імпортних поставок за кількома товарними позиціями.

Найпомітніші зміни:

  • вершкове масло та молочні жири (ТП 0405) — зростання фізичних обсягів імпорту у 2,7 раза порівняно з першою половиною вересня;
  • молочна сироватка (ТП 0404) — зростання на 15%, що свідчить про відновлення обсягів після вересневого падіння;
  • кисломолочні продукти (ТП 0403) — зростання на 5%;
  • сухе та згущене молоко (ТП 0402) — різке збільшення імпорту, приблизно у 2 рази;
  • сири всіх видів (ТП 0406) — суттєвих змін не зафіксовано;
  • питне молоко та рідкі вершки (ТП 0401) — скорочення імпорту на 15%.
Експорт та імпорт молочних продуктів, 1–15 жовтня 2026

Таким чином, найбільший внесок у зростання імпортної активності забезпечують масло та молочні жири, сухе й згущене молоко, а також сироватка. Особливо показовою є ситуація з маслом: на тлі скорочення експорту цієї категорії вдвічі імпорт, навпаки, зріс у 2,7 раза.

За збереження поточних темпів імпортної активності вартісні обсяги імпорту можуть наблизитися до найвищих показників 2026 року. Водночас це попередня оцінка, а не гарантований результат, оскільки дані охоплюють лише першу половину місяця.

Вартісні показники та торговельне сальдо

У першій половині вересня вартість експорту зросла до $13,1 млн проти $9,5 млн у відповідний період серпня. Проте в першій половині жовтня вона знизилася до $11,2 млн. Імпорт, навпаки, послідовно зростав: з $15,2 млн у першій половині серпня до $15,9 млн в аналогічному періоді вересня та $16,0 млн у першій половині жовтня.

Відповідно, дефіцит зовнішньої торгівлі молочними продуктами становив:

  • серпень — $(-5,7) млн;
  • вересень — $(-2,8) млн;
  • жовтень — $(-4,8) млн.

Хоча у вересні торговельне сальдо помітно покращилося, у жовтні дефіцит знову збільшився. Це відображає одночасну дію двох чинників: зниження експортної виручки та подальше зростання вартості імпорту.

Важливо враховувати, що жовтневі дані охоплюють лише першу половину жовтня, тому їх не можна безпосередньо порівнювати з повними місячними показниками. Водночас порівняння однакових періодів — перших половин місяця — чітко показує зміну напрямів руху експорту та імпорту.

Висновки

Дані зовнішньої торгівлі за першу половину жовтня 2026 року свідчать, що вересневе відновлення експорту молочної продукції України не стало стійкою тенденцією. Після покращення у вересні експорт знову скоротився за більшістю товарних позицій, а найбільший спад зафіксовано у сегменті вершкового масла та молочних жирів. Винятком залишаються сири, поставки яких утрималися на попередньому рівні.

Головна зміна жовтня — розворот зовнішньоторговельної динаміки: експорт знижується, тоді як імпорт переважно зростає. Особливо контрастною є ситуація з вершковим маслом, де скорочення експорту супроводжується багаторазовим зростанням імпорту.

У результаті після вересневого скорочення торговельного дефіциту відбулося його збільшення. Якщо ця тенденція збережеться, український молочний сектор зіткнеться з ще більшим посиленням конкуренції з боку імпортної продукції на внутрішньому ринку та погіршенням балансу зовнішньої торгівлі.

Отже, вересень дав підстави говорити про відновлення експорту, але жовтень показав, що закріпити це зростання не вдалося. Натомість ринок повернувся до скорочення експортних поставок на тлі посилення імпортної активності.

Джерело: Спілка молочних підприємств України (аналітика СМПУ)