Попри геополітичну напругу, усім світовим виробникам альтернативних білків варто враховувати Китай у своїй виробничій стратегії — щоб масштабуватися, конкурувати й знижувати витрати.

Китай стає одним із головних майданчиків для виробництва альтернативних (alt protein) білків — завдяки усталеній експертизі у ферментації, державній підтримці та фокусу на продовольчій безпеці. Для молочної галузі це важливо, адже альтернативні білки безпосередньо конкурують із традиційними молочними продуктами. Про це повідомляє DairyReporter.

Головне:

  • Китай стає великим виробничим центром альтернативних білків завдяки досвіду у ферментації, державній підтримці та курсу на продовольчу безпеку;
  • Китай може значно знизити виробничі витрати, а галузеві джерела припускають, що об’єкт вартістю 100 мільйонів доларів США може коштувати в Китаї близько 100 мільйонів юанів (близько 15 мільйонів доларів США).
  • наявні фармацевтичні та промислові ферментаційні потужності дедалі частіше переобладнують під виробництво альтернативних білків та харчових інгредієнтів;
  • експерти застерігають: повне уникання Китаю може створити конкурентну невигідність, оскільки китайські стартапи нарощують масштаб, знижують ціни й посилюють інноваційні спроможності.

Відколи альтернативні білки вперше гучно заявили про себе як про ключову «їжу майбутнього», галузь засвоїла чимало уроків. 

Один із найважливіших: щоб вивести сектор у мейнстрім, потрібно досягти паритету за ціною та смаком із традиційними продуктами тваринного походження — особливо на чутливих до ціни ринках Азії, яка, за прогнозами, до 2050 року споживатиме найбільше білка у світі. 

Проте попри значний поступ у технологіях багато компаній досі стикаються з труднощами під час переходу до масштабного комерційного виробництва за конкурентними цінами.

В основі виробництва багатьох новітніх альтернативних білків (як-от мікопротеїн чи білок з мікроводоростей) лежить ферментація — і саме тут криється ключова причина, чому компаніям варто розглядати Китай як виробничий майданчик із високим потенціалом.

«Трансформація новітньої їжі в Китаї спирається на два головні чинники — економічний і стратегічний. Економічно країна вже виробляє значну частину світових промислових і фармацевтичних продуктів ферментації, але низка факторів створила ціновий тиск на ці продукти», — зазначив експерт із біотехнологій і геополітики доктор Дірк ван дер Клей у своєму новому звіті про «бум біовиробництва» в Китаї.

«Стратегічно Китай керується переконанням, що масштабне біовиробництво, зокрема альтернативних білків, стане центральним для світової промисловості й допоможе розв’язувати питання продовольчої безпеки».

Разом із формальною державною підтримкою сектору альтернативних білків (локально його називають «Новим білком ») ці чинники штовхають китайські компанії з давнім досвідом у ферментації до виробництва альтернативних білків як нового способу застосувати наявні потужності. 

Це означає, що надалі фармацевтичні заводи цілком можуть переобладнати під виробництво альтернативних білків.

Що це означає для іноземних компаній

Коротка відповідь: значно нижчі виробничі витрати й значно вища віддача за значно коротший час.

«Будівництво біовиробничих потужностей у Китаї набагато швидше й доступніше. На це впливає багато чинників — досвід, близькість будівельних матеріалів, менше бюрократії, нижчі зарплати, доступніша земля та державні субсидії», — йдеться у звіті.

Загальне емпіричне правило, яке озвучили опитані для звіту китайські компанії: доларова вартість будівництва об’єкта у США приблизно дорівнюватиме такому самому числу в юанях у Китаї (наприклад, підприємство за 100 млн доларів США у США коштуватиме близько 100 млн юанів, тобто приблизно 15 млн доларів США, у Китаї).

Уже є кілька прикладів закордонних компаній новітньої їжі з виробництвом у Китаї. Один із них — американська Calysta, що виробляє мікробні білки за технологією газової ферментації і співпрацює з компанією кормів Adisseo, яка належить китайській Bluestar. 

Інший — заснована в Австралії Nourish Ingredients, що виробляє жири методом точної ферментації й співпрацює з китайською CABIO Biotech.

«Найбільший страх багатьох міжнародних компаній — брак досвіду роботи з Китаєм, але країна цілком «прохідна», і вже є кілька прикладів успішного виробництва міжнародних стартапів новітньої їжі в Китаї. Китай впливатиме на всіх глобальних гравців новітньої їжі — як потенційний ринок, потенційний виробничий майданчик і майбутнє джерело світових інноваторів, тож його не можна ігнорувати», — додав ван дер Клей.

А як щодо ризиків?

Звісно, для багатьох компаній — особливо зі США — залишаються суттєві ризики: тарифна війна президента Дональда Трампа проти китайських товарів, а також постійне занепокоєння щодо захисту інтелектуальної власності (Intellectual Property, IP). Проте, попри ці ризики, ван дер Клей доводить, що в довгостроковій перспективі триматися осторонь через такі побоювання навряд чи буде виправдано.

«Наявні сильні сторони Китаю у ферментації спрямовуються в новітню їжу й реально знижують ціни. Це, ймовірно, породить у майбутньому безліч висококонкурентних китайських стартапів, тож існує не менш важливий ризик — залишитися поза ринком, який може стати центром масштабу виробництва й зниження витрат для галузі», — сказав він.

«Залучення не мусить бути рішенням за принципом «усе або нічого»: компанії можуть обрати цілий спектр підходів — від вибудовування відносин до виробничих партнерств. Ризики різних варіантів залучення варто зважувати поряд із потенційними витратами від неучасті в цьому стратегічно важливому ринку».

Джерело: DairyReporter