Нове дослідження склало карту поширеності та споживання ферментованих продуктів у 53 країнах Європи: кисломолочні продукти споживають понад 94% європейців, як повідомляє DairyReporter.

Головне:

  • ферментовані молочні продукти споживають понад 94% європейців, і вони мають найвищий рівень звичного споживання;
  • кава та ферментовані зернові продукти — наступні за поширеністю категорії ферментованих продуктів у Європі;
  • рослинні ферментовані альтернативи добре відомі споживачам, але купують їх у невеликих обсягах;
  • регіональні вподобання суттєво різняться щодо ферментованих овочів, м’ясних продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв;
  • результати відкривають брендам можливості адаптувати інновації у ферментованих продуктах до місцевих смаків і звичок споживання.

Масштабне дослідження

Масштабне нове дослідження в British Journal of Nutrition склало карту поширеності та споживання ферментованих продуктів і напоїв у європейських регіонах, охопивши такі категорії, як молочні продукти, рослинні альтернативи м’яса й молочних продуктів, шоколад і безалкогольні напої.

Дослідження охопило 12 646 дорослих у 53 країнах чотирьох регіонів (Північна, Південна, Західна та Центрально-Східна Європа). Споживання в 15 категоріях ферментованих продуктів оцінювали за даними про частоту й розмір порцій за допомогою опитувальника частоти споживання ферментованих продуктів (Fermented Food Frequency Questionnaire), який автори розробили для класифікації та визначення ферментованих продуктів.

Дані показують, що одні продукти значно поширеніші та прийнятніші за інші, і можуть допомогти виробникам харчових продуктів і напоїв зрозуміти регіональні вподобання та ще не освоєні ринки.

Ферментовані продукти існують століттями, зазначають автори, проте вони «знову привернули увагу науковців і фахівців громадського здоров’я завдяки своїм потенційним харчовим і оздоровчим перевагам».

Ці переваги «пов’язують із функціональними сполуками, що утворюються під час мікробної ферментації, як-от органічні кислоти, біоактивні пептиди, бактеріоцини, екзополісахариди, похідні амінокислот і вітаміни», кажуть автори дослідження.

«Ці продукти… можуть підвищувати біодоступність поживних речовин, підтримувати здоров’я кишківника, метаболічне та психічне здоров’я. Нові дані також свідчать, що ферментовані продукти можуть сприяти різноманіттю мікробіому кишківника, імунній модуляції та метаболічній регуляції, хоча розуміння механізмів і клінічне підтвердження залишаються обмеженими».

Ферментовані молочні продукти — хіт

Дослідження охопило такі категорії: рослинні альтернативи м’яса та/або молочних продуктів; ферментовані молочні продукти; ферментовані бобові; ферментовані м’ясні та/або рибні продукти; ферментовані овочеві продукти; ферментовані зернові продукти; шоколад; ферментовані безалкогольні напої; оцет; кава; ферментований чай; какао-напої; пиво чи сидр; вино та міцні спиртні напої.

Одним із головних висновків стало те, що ферментовані молочні продукти, як-от йогурт, кисломолочні напої та сир, надзвичайно популярні й найпоширеніші. Їхня поширеність майже всеосяжна (від 94,1% до 95,6%), а споживання становить від 66,7 г до 80,1 г на день. Це єдина категорія без регіональних відмінностей.

«Майже всеосяжна поширеність ферментованих молочних продуктів у поєднанні з помірним споживанням свідчить про звичне споживання невеликими регулярними порціями, що відповідає інтеграції молочних продуктів у щоденне харчування європейців», — підсумовують автори.

Вони додають, що «інформація на етикетці, зокрема тип цукру чи підсолоджувача, джерело білка та заяви щодо лактози, може відігравати ключову роль у формуванні сприйняття ферментованих молочних продуктів споживачами», тож виробникам варто взяти це до уваги.

Зернові та кава — на другому місці

Наступними категоріями за поширеністю та споживанням стали кава та ферментовані зернові продукти (їх споживають 78,4–84,1% і 89,9–95,9% відповідно). Кава мала помірний рівень споживання в усіх регіонах, як і зернові в Північній, Південній і Західній Європі.

Шоколад щотижня споживали понад 90% учасників, і він мав найвищий рівень споживання: у Західній і Центрально-Східній Європі — 138,8 г на тиждень проти 76 г на тиждень у Північній Європі. Споживання какао-напоїв було однаковим у всіх регіонах.

Натомість ферментовані овочі та бобові мали низький рівень споживання. Щодо регіонального поширення, їх активно споживали лише в Західній Європі (80,5%), а в інших регіонах — помірно (59,4–67,6%).

Ферментовані м’ясні та рибні продукти мали помірне споживання та регіональні відмінності: помірну поширеність у Південній Європі (62,5%) і вищу в інших регіонах — від 75,5% у Західній Європі до 83,2% у Центральній і Східній Європі.

Рослинні альтернативи: відомі, але рідко споживані

Кілька груп продуктів продемонстрували високу поширеність серед споживачів, але низьке відносне споживання — передусім рослинні альтернативи. Це варто взяти до уваги виробникам: споживачі приймають ці продукти, але не їдять їх у великих обсягах. Їх споживали до 72,8% мешканців Західної Європи, проте обсяги споживання були мізерними.

Контраст між молочними продуктами (висока поширеність і помірне споживання) та рослинними альтернативами (висока поширеність, але мінімальне споживання) серед споживачів Західної Європи «імовірно, відображає епізодичне або пробне споживання, а не включення в раціон, можливо, через задокументовані сенсорні бар’єри та відносно молоду ринкову позицію цих продуктів», кажуть автори.

Ферментовані безалкогольні напої мали низьку поширеність, але відносно високе тижневе споживання серед тих, хто їх п’є. Найнижча поширеність була в Південній Європі. Споживання вина було найвищим у Західній Європі — удвічі вищим, ніж у Центральній і Східній Європі.

Ключові висновки

Для виробників харчових продуктів і напоїв ключовим є висновок: «Ці результати узгоджуються з новими даними про те, що сприйняття та вподобання споживачів щодо ферментованих продуктів визначаються внутрішніми характеристиками продукту, а також біологічними, психологічними, ситуативними й соціокультурними чинниками». Розуміння цих чинників відкриває нові можливості.

Автори пропонують у майбутніх подібних дослідженнях вивчати також вплив ферментованих продуктів на мікробіом місцевого населення, щоб краще зрозуміти їхні корисні властивості та сприяти розробці регіональних харчових рекомендацій для збільшення їх споживання.

Джерело: DairyReporter