Польський молочарський кооператив OSM Rawicz, шукаючи спосіб використати кислу сироватку, розпочав співпрацю з косметичною галуззю. Голова правління наголошує, що така кооперація може давати значно вищу рентабельність, ніж стандартне молочне виробництво. Про це повідомляє Portal Spożywczy.

Головне:

  • OSM Rawicz налагоджує співпрацю з компанією Symbiosis, щоб використати кислу сироватку й створити косметику за моделлю економіки замкненого циклу;
  • голова правління Яцек Мислецький вказує, що рентабельність виробництва косметики може бути помітно вищою, ніж у традиційному виробництві молочної продукції, зокрема завдяки утилізації відходів;
  • кооператив відчуває наслідки світової кризи та надлишкової пропозиції на ринку молочних продуктів — зокрема через імпорт з-поза меж ЄС та обмеження на китайському ринку, що посилює ціновий тиск торговельних мереж.

Ідея використання відходу

Як розповідає голова правління OSM Rawicz Яцек Мислецький, співпраця з фірмою Symbiosis виникла внаслідок пошуку партнера, який матиме вміння й бажання використати відхід — сироватку — для створення корисного продукту.

«Знаючи, що кисла сироватка має дуже добрі складники та косметичні властивості, я шукав рішення саме в цьому сегменті. Наразі створено чотири косметичні засоби — лосьйон, гель, бальзам і сироватку (serum). Співпраця, з огляду на залученість і креативність обох компаній, є дуже перспективною та з потенціалом розвитку», — підкреслює голова правління Мислецький.

Він додає, що це унікальне щонайменше в європейському масштабі рішення економіки замкненого циклу (ЕЗЦ) одразу у двох галузях — утилізація агресивного відходу кислої сироватки в молочній промисловості та мінімізація споживання природного ресурсу води в косметиці, адже косметику виготовляють на воді, отриманій із сироватки. За його словами, подарункові набори мають показати й популяризувати те, як далеко зайшла польська молочна промисловість у потенціалі ЕЗЦ. Тим паче, що OSM Rawicz у цьому проєкті не мала жодної підтримки коштами ЄС чи національними коштами.

Рентабельність вища за середню в молочній промисловості

На думку Мислецького, рентабельність від такої співпраці може бути значно вищою, ніж від стандартного молочного виробництва, адже косметична галузь загалом має вищу рентабельність, ніж молочна промисловість.

«Більше того, немає жодної проблеми зі специфічною природою кооперативів – іншими словами, у молочній промисловості ми не можемо скорочувати витрати там, де вони виникають найбільше, а саме на закупівлю молока, оскільки ми купуємо його у наших власників, і фактично ми повинні забезпечити збільшення цих витрат за рахунок зниження прибутковості компанії. У виробництві косметики будь-яка цінність, створена з чогось, що раніше було відходами, ще більше збільшується завдяки тому, що ми не несемо витрат, таких як утилізація кислої молочної сироватки.», — каже голова правління OSM Rawicz.

Криза на світовому ринку впливає й на малі місцеві кооперативи

Підбиваючи підсумки першого півріччя, Яцек Мислецький зазначив, що для OSM Rawicz це був час напруженої праці над подальшим впровадженням змін, спричинених кризою та її наслідками, а також зростанням зарплат, цін на пальне, енергію, упакування тощо.

«Нам довелося відновити свою діяльність у цій ситуації та, незважаючи на зниження доходів і маржі, розробити спосіб досягнення прибутковості. Хоча ми швидко досягали мінімальної маржі, гіганти, що характеризуються великим обсягом виробництва, та менші компанії, які вважали, що економія від масштабу зменшить зниження цін, означали, що тиск мереж на зниження цін був ефективним. Ми воліли втрачати обсяги, а не виробляти та продавати за межею собівартості», — каже Яцек Мислецький.

Він стверджує, що кооператив відчув на внутрішньому ринку наслідки надлишкової пропозиції, спричиненої, зокрема, імпортом продукції з ринків з-поза ЄС і закриттям китайського ринку. Це відбилося перенаправленням частини товарів, що досі експортувалися, на внутрішній ринок, імпортом товару за цінами нижчими, ніж собівартість виробництва в Польщі, аномаліями цін на масло, а також зниженням цін задля збуту товару, доки він не втратив термін придатності.

Джерело: Portal Spożywczy