Сучасне Ель-Ніньйо може стати найпотужнішим із XIX століття. Але яким саме продовольчим товарам воно загрожує?

Ель-Ніньйо — природне явище, що спричиняє періодичне потепління центральної та східної екваторіальної частини Тихого океану й порушує погодні патерни по всьому світу — дістало назву від іспанського «маленький хлопчик» або «немовля Христа». Цьогоріч Ель-Ніньйо радше монстр, ніж хлопчик. Про це повідомляє FoodNavigator.

Головне:

  • Рис — під найбільшою загрозою через посухи, нестабільні опади та експортні обмеження.
  • Постачання цукру під тиском через посуху, дефіцит й обмеження.
  • Кава, какао та пальмова олія залишаються вразливими до погодних потрясінь.
  • Соя, пшениця та кукурудза подекуди можуть отримати вигоду в деяких регіонах.
  • Харчовим компаніям варто зміцнювати стійкість постачання й завчасно планувати зміни рецептур.

У червні Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) і Всесвітня продовольча програма (World Food Programme, WFP) уперше в історії виступили зі спільним закликом у відповідь на явище, назване «Ґодзілла-Ель-Ніньйо». Вони закликали уряди зробити внесок у фонд на $220 млн, щоб захистити 9 мільйонів людей від ризику голоду у 22 найбідніших країнах Азії, Африки, Латинської Америки та Карибського басейну.

«Ґодзілла-Ель-Ніньйо» звучить як перебільшення, доки не зважити на нинішній масштаб змін. Щоб класифікуватися як «Супер-Ель-Ніньйо», температура поверхні моря має зрости на 2 °C або більше. Під час Супер-Ель-Ніньйо 1998 року, яке спричинило приблизно $5,7 трлн світових економічних збитків за п’ять років, вона зросла на 2,8 °C. Середнє значення за вересень 2026 року було на 3 °C вище норми. До листопада прогнозують зростання на 4 °C.

Ель-Ніньйо — не нове явище. Уперше задокументоване іспанським землеміром Франсіско де Алькосером у 1578 році після того, як зливи спричинили біблійні зсуви, неврожаї та навали гризунів на зазвичай посушливій півночі Перу, воно дістало назву в наступні століття, коли прибережні громади помітили його повторюваність кожні два-сім років, зазвичай на Різдво (звідси «немовля Христа»). Новим є його масштаб.

«Хоча Ель-Ніньйо — це повторюваний кліматичний цикл потепління тихоокеанських вод і послаблення пасатів, Ель-Ніньйо 2026–2027 років, схоже, буде значно суворішим за попередні цикли», — каже Олівер Карпентер, керівник напряму екологічної аналітики консалтингової компанії з кліматичних ризиків Risilience, яка попередила, що через Ель-Ніньйо світ у найближчі два роки зіткнеться з падінням сільськогосподарського виробництва на 14% вартістю $342,2 млрд.

«Імовірно, зміна клімату „підсилила“ цей цикл, діючи як потужний множник ризику й накладаючи екстремальну природну мінливість на й без того підвищений базовий рівень. На відміну від локальнішої екстремальної погодної події, Супер-Ель-Ніньйо здатне створити одночасні збої в багатьох сільськогосподарських регіонах і продовольчих категоріях».

Ризик примножується через надмірну залежність людства від невеликої кількості культур, вирощуваних на концентрованих ділянках землі. Попри те, що людству відомо понад 6 000 культур, наш вид покладається лише на три — рис, кукурудзу та пшеницю — приблизно на 60% калорій. Соя, цукор, олійна пальма, кава та какао також, звісно, роблять значний внесок у світову торгівлю.

Рис під найбільшою загрозою

Рис — найпоширеніше у світі зерно й головне джерело калорій приблизно для половини населення планети. Це також одна з наших найбільш «спраглих» культур: для виробництва одного кілограма потрібно від 3 000 до 5 000 літрів води. Це робить рис — і мільярди людей, які покладаються на нього як на основний продукт, — особливо вразливим до порушень нормальних режимів опадів.

«Рис викликає особливе занепокоєння з огляду на концентрацію виробництва в таких країнах, як Індія, В’єтнам і Таїланд», — каже Карпентер з Risilience, яка попередила, що до 26% світового виробництва рису буде вражено, якщо справдяться найгірші прогнози щодо цьогорічного Ель-Ніньйо.

Індія, Таїланд, В’єтнам і Пакистан забезпечують майже дві третини світового експорту рису й усі останніми місяцями зазнали нестабільних опадів — тривалих періодів посухи, що переривалися раптовими руйнівними зливами. Індія — найбільший у світі експортер, відповідальний за більшу частку світової торгівлі рисом, ніж Таїланд, В’єтнам і Пакистан разом узяті, — постраждала особливо сильно.

«Що стосується виробництва рису, мусон в Індії приблизно на 13% нижчий за норму, — каже Роб Вестон, генеральний директор платформи сільськогосподарської аналітики CropGPT. — В Андхра-Прадеші та Телангані — двох найбільших рисовиробничих регіонах світу, що постачають більше рису, ніж Північна та Південна Америка разом, — серпневі дані показують падіння опадів на 46% і 63% відповідно. Це може скоротити врожаї більш ніж на 20%».

І навпаки, інші країни-експортери рису — як-от США та Італія, на які припадає 5,7% і 2,8% світової торгівлі рисом відповідно, — можуть виграти від Ель-Ніньйо. За даними FAO, південь США й Західна Європа (а також частини Латинської Америки) під час подій Ель-Ніньйо зазвичай мають вологіші умови, що підвищує ймовірність сприятливіших умов для рису та інших культур там.

«Арканзас і Луїзіана (що відповідають приблизно за 40% і 10% виробництва США відповідно) під час Ель-Ніньйо зазвичай мають вологіші й прохолодніші зими та весни, що може забезпечити сприятливу вологість ґрунту та водні умови на початку посівної», — каже Естер Шомодьї, директорка з Європи, Близького Сходу та Африки в USA Rice, яка представляє виробників п’ятого за величиною експортера рису у світі.

Проте Шомодьї застерігає від спрощених прогнозів щодо впливу Ель-Ніньйо на конкретні культури чи регіони.

«Якщо вологі умови збережуться надто довго до весни, вони можуть затримати посівну або перевести їх у статус профілактичних посівів»,— каже вона. — Легко припустити, що регіони, пов’язані з посухою від Ель-Ніньйо, автоматично зіткнуться зі збоями постачання. Насправді картина складніша».

Вона зазначає, що Каліфорнія — другий за величиною рисовиробничий регіон США, на який припадає близько 20% національного виробництва, — у 2019 році (рік слабкого Ель-Ніньйо) отримала на 31% більше опадів за норму, тоді як у 2024-му (рік сильного Ель-Ніньйо) — на 19% менше.

«Ель-Ніньйо змінює ймовірності, але це не єдиний чинник, що визначає опади в конкретному регіоні вирощування, — додає Шомодьї. — Струменеві течії, траєкторії штормів, регіональні баричні патерни та інші океанічно-атмосферні системи можуть підсилювати, послаблювати чи навіть перекривати сигнал Ель-Ніньйо… у Каліфорнії, наприклад, високий тиск на північному сході Тихого океану може спрямовувати шторми до Тихоокеанського Північного Заходу, а не до Центральної долини Каліфорнії. Рішення щодо розподілу води також суттєво впливають на те, скільки її доступно для сільського господарства».

Державна політика — важливий чинник для всіх торгованих культур, звісно.

«Ми аналізуємо потенційний вплив на такі товари, як пальмова олія, кава, соя та цукрова тростина, де збої в ключових регіонах вирощування можуть мати значні побічні ефекти, — каже Карпентер. — Якщо станеться значний дефіцит, урядове втручання через експортні обмеження може вилучити суттєві обсяги зі світових ринків».

Цукор: одночасний водний стрес

У випадку цукрової тростини це вже сталося. У травні Індія — доти другий за величиною у світі експортер цукрової тростини — припинила майже всі закордонні поставки цієї культури через погіршення посушливих умов по всій країні. Сукупні опади в ключових цукровиробничих регіонах Карнатака, Андхра-Прадеш і Тамілнад цьогоріч знизилися на 28%, 30% і 32% відповідно.

«Одночасний водний стрес у різних частинах світового постачання цукру матиме серйозний вплив, — каже Вестон із CropGPT. — Виробництво буряка вже впало на 22% у Німеччині та на 15% у Франції, а тростинного цукру — на 7% в Індії та на 7,5% у Таїланді. У поєднанні з дефіцитом добрив ціни на продукти неминуче зростуть».

Справді, у серпні ціни на сирий цукор зафіксували найбільший місячний приріст із жовтня 2010 року, зумовлений послабленням виробництва в Європі, Індії та Бразилії — найбільшому у світі експортері цукру. Утім, хоча Ель-Ніньйо сприяло сухішій погоді й падінню виробництва в Азії та Європі, у Бразилії воно посприяло вологішим, сприятливішим умовам вирощування.

Попри це, загальне виробництво білого цукру в Бразилії гальмувалося через затримки збору врожаю (знову ж таки, частково через вологі умови, пов’язані з Ель-Ніньйо) і переспрямування цукрової тростини на виробництво біопалива. Це стало привабливішим для бразильських цукрових заводів, які мають потужності перемикатися між виробництвом білого цукру та етанолу, оскільки ціни на пальне різко зросли після війни в Ірані.

Соя, пшениця й кукурудза — подекуди у виграші

Ель-Ніньйо сприяє сприятливішим умовам вирощування й для інших культур в інших місцях. Наприклад, виробництво сої в США, за прогнозами, зросте на 2,3% рік до року у 2026-му, тоді як Китай повідомив про зростання на 1,7%, а Парагвай — на 12,6%. «Відносно сильні умови по всій території США допомагають компенсувати втрати деінде», — каже Вестон.

«Частину зростання (сої в США) можна пояснити радше збільшенням посівних площ, ніж покращенням врожайності. Хоча основний регіон Середнього Заходу лишається добре зволоженим, сильна спека й посуха вразили культури в Арканзасі та Міссісіпі, а Канзас і Міссурі також зазнають погодного тиску».

Однорічні культури, як-от соя, пшениця та кукурудза, які, на думку оглядачів, можуть виграти від покращеної вологості ґрунту в частинах США та Південної Америки почасти завдяки впливу Ель-Ніньйо, — можуть опинитися у виграші перед багаторічними культурами, що довше плодоносять, оскільки погодні патерни стають дедалі нестабільнішими й важчими для прогнозування.

Багаторічні культури: какао, кава, пальмова олія

«Для багаторічних дерев, як-от какао, кава й пальма, справді неможливо посадити за 90 днів», — каже незалежний агропродовольчий радник і експерт з какао Рафаель Феленбок, який відзначає особливу вразливість какао та олійної пальми: понад половину першого вирощують у Гані та Кот-д’Івуарі, а 80% другої походить з Індонезії та Малайзії.

«Команди із закупівель мають мати прозорість і видимість угору ланцюга, щоб належно картографувати ризик. Більшість компаній знають своїх постачальників першого рівня набагато краще, ніж концентрацію походження, і закупівельний портфель, що виглядає добре диверсифікованим між вісьмома постачальниками, може виявитися таким, що постачає з двох країн, які перебувають під тими самими погодними ризиками».

Дедалі нестабільніші глобальні погодні патерни вимагають більшої гнучкості від харчових компаній, вважає Феленбок, додаючи, що кілька компаній постраждали через недостатньо швидкі дії під час цінових шоків какао у 2024 році. 

«Я бачив компанії, які починали діяти лише тоді, коли ціни на какао перевищили $10 000 за тонну, що було вже трохи запізно», — каже він.

Що робити бізнесу: діяти вже зараз

«Найкраща порада — розпочинати перерецептурування (реформуляцію) завчасно, зокрема тестування змін рецептур, споживчі випробування та переоформлення маркування. Усе це може тривати від дев’яти до 18 місяців, — каже Феленбок. — Для команд під тиском критично важливо знати точку зламу кожного продукту й за якої ціни інгредієнта маржа перестає працювати. Завжди важливо мати альтернативи напоготові ще до досягнення цієї точки зламу».

Іншими словами — діяти вже зараз.

Джерело: FoodNavigator