В українських медіа великої популярності набула цитата віцепремʼєра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки в інтерв’ю «Українській правді» про те, що Україна є головним експортером кефіру до Європейського Союзу. Також Тарас Качка зазначив, що уряд має амбіцію збільшити квоти на експорт до Європейського Союзу вершкового масла і сухого молока. 

За коментарем до інтерв’ю віцепрем’єра ми звернулися до виконавчого директора Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсена Дідура і опублікували розмову з ним у форматі бліц-інтерв’ю. 

Про роботу на ринку ЄС

Віце-прем’єр-міністр Тарас Качка у своєму інтерв’ю «Українській правді» повідомив про те, що Україна стала головним постачальником кефіру до ЄС. Прокоментуйте для наших читачів цю сенсаційну новину. 

Було приємно чути, що успіхи наших експортерів молочної продукції помітні. Але я не можу назвати це сенсаційною новиною, тому що сенсації зʼявляються несподівано. А появі в ЄС того ж кефіру або згущеного молока передувала велика робота, яка відбувалася зовні непомітно, всередині галузі. А цьому передувала взагалі досить довга історія змін в експортній діяльності наших компаній. З вашого дозволу — спочатку кілька слів про це.

Більше ніж 10 років тому переналаштування українського молочного експорту з російського ринку на європейський стало вимушеним, але стратегічно правильним кроком. Вирішальним став 2014 рік, коли росія запровадила ембарго на українську молочну продукцію. До цього, наприклад, близько 83% експорту сиру спрямовувалося в росію, тож галузь втратила свій ключовий на той час експортний ринок. У 2015–2016 роках виробники вже активно шукали нові ринки збуту як у країнах Азії, так і в Європейському Союзі. 

Перенаправленню торгових потоків сприяло також укладення кількох важливих державних угод. Як відомо, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, підписана у 2014 році, започаткувала економічну інтеграцію України з Європейським Союзом. З січня 2016 року почала діяти Угода про Поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) між Україною та ЄС. Нещодавно, 30 жовтня 2025 року, набрала чинності оновлена Угода, що передбачає додаткову лібералізацію. Вона враховує чутливість певних секторів сільського господарства ЄС, водночас забезпечуючи стабільний експорт. Таким чином, український бізнес отримав спрощений доступ до ринку найбільшого торговельного блоку світу.

Треба сказати, що українські молочники уміло скористалися можливостями і, націлившись на ринок ЄС, змогли посилити експортну діяльність. У 2016 році перші 13 молочних компаній отримали дозволи на експорт до Європи й розпочали системну роботу в цьому напрямі. Відтоді їхня кількість суттєво зросла. Зараз таких молочних компаній близько 60. В Європі вже купують наше згущене молоко, кефір та іншу молочну продукцію.

Мушу згадати, що СМПУ, як представнику молокопереробників, довелося долати певний спротив європейських інституцій, щоб під час гарячих дебатів та протестів, які розгорілися в ЄС через експорт української сільськогосподарської продукції, довести, що наша молочна продукція не становить загрози для європейських виробників. У переговорах нас підтримували уряд України, Тарас Качка, віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, польські колеги, зокрема Polska Izba Mleka, та Європейська молочна асоціація. 

Так що, як бачите, за появою нашої молочної продукції на європейських полицях стоїть велика робота. Ринок ЄС — не простий: він добре захищений, і вихід на нього будь-якого продукту з інших країн потребує немалих зусиль.

Про перегляд квот на експорт до ЄС 

Тарас Качка також наголосив на тому, що уряд націлений на збільшення експортних квот до ЄС по вершковому маслу і сухому молоку. Яка ваша оцінка перспектив даних експортних категорій на європейському ринку?

Безумовно, галузь потребує подальшого розширення доступу до ринку ЄС. СМПУ постійно комунікує з урядом України, щоб під час переговорів із Єврокомісією максимально враховувалися інтереси українських виробників. Ключовим питанням залишається збільшення квот на експорт, і це стосується не тільки масла і сухого молока, а й згущеного молока, яке зараз експортується у значних обсягах до Німеччини (23% від усього експорту цього продукту) та свіжої молочної продукції. Саме за цими напрямками українські компанії мають значний потенціал і розраховують на підтримку уряду в просуванні відповідних рішень.

Що стосується масла і сухого молока, то перспективи експорту визначаються у першу чергу конʼюнктурою світового ринку.

А вона зараз така: після довгого періоду спаду зараз на світовому ринку спостерігається тренд до зростання ціни на масло. Це дає надію на відновлення експортних продажів до ЄС і дозволяє беззбитково виробляти масло в парі із сухим знежиреним молоком (СЗМ). 

Так само і стосовно сухого молока: на світових ринках ціни на сухе молоко зараз стрімко зростають. Відповідно, попит на українське СЗМ помітно зріс, зросли і ціни. З початку року українське сухе знежирене молоко подорожчало приблизно на 17%.

Які основні бар’єри для експорту української молочної продукції до ЄС? 

Як я вже згадував, ринок ЄС добре захищений. Тому ми вдячні уряду за співпрацю, за увагу до потреб галузі, зокрема до потреб наших експортерів. 

Що стосується барʼєрів. По-перше, це високі вимоги до якості сировини, з якої виробляється молочна продукція, та до якості самої продукції. Без відповідності цим вимогам неможливо отримати дозвіл на експорт до країн ЄС. 

Крім того, це торговельні барʼєри, зокрема, квоти, механізми закупівель, вимоги до транспортування і багато іншого. 

Бар’єром можна назвати і поки що слабку цінову конкурентоспроможність. Висока ціна на сировину створює барʼєр, який важко подолати. Дорогу молочну продукцію неможливо продати на ринку з нижчими цінами.

Існують і політичні барʼєри. Європейські політики не можуть не реагувати на виступи фермерів, які не в захваті від того, що українські аграрії відкривають для себе ринок ЄС. Потрібно докладати певних зусиль, щоб переконувати європейських чиновників, що обмеження не мають стосуватися української молочної продукції, яку ми експортуємо до Європи.

Барʼєрів багато. Саме тому, паралельно з покращенням якості продукції, покращенням технологій і отриманням дозволів на експорт до ЄС, галузь працює і над довгостроковим розвитком. Зокрема, розроблено Дорожню карту євроінтеграції молочного сектору, яка має скоординувати дії бізнесу, уряду та парламенту на шляху до повної відповідності практик нашого молочного виробництва стандартам ЄС. Мета розробки Дорожньої карти — забезпечити системне зміцнення позицій української молочної галузі на ринку Європейського Союзу та створити умови для стабільного зростання експорту. 

Хочу підкреслити, що допомогу, в розробці цього важливого документу надавали наші українські партнери – Асоціація виробників молока України та німецька компанія Prospex за підтримки:

  • ⁠Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія);
  • ⁠Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Дякуємо за ваші відповіді

Завжди радий!