Прямий продаж населенню допомагає фермерам, які перебувають у скрутному становищі, контролювати ціни та покращує доступ до продуктів харчування в сільській місцевості.

Одна родина фермерів у Британії намагається змінити уявлення про торговельні-автомати, розставляючи в селах і сільській місцевості апарати зі свіжим молоком і місцевими продуктами — від шотландських яєць і сосисок у тісті до брауні. 

Для молочної галузі це показовий приклад прямого продажу, що дає фермерам контроль над ціною. Про це повідомляє The Guardian.

Марк Джеймс (70 років) і його сини Сем (39) та Джейкоб (36) вперше випробували торговельні-автомати як спосіб продавати своє молоко напряму споживачам, щоб мати більше контролю над ціною, яку вони отримують.

«Вперше в житті ми стали тими, хто встановлює ціну, а не приймає її, — каже Марк. — Якби ми не займалися торгівельними автоматами, нам довелося б думати про те, щоб взагалі відмовитися від молока».

Трохи менше третини (30%) із 4 500 літрів молока, які щодня дає стадо родини зі 130 корів у Бодергемі (графство Гередфордшир), продають через 17 торговельних-автоматів Whole Moo World, розставлених у Гередфордширі та сусідніх графствах Глостершир, Вустершир і Шропшир. Решту 70% продають місцевому молокопереробнику.

Від молока — до сендвічів і брауні

Коли Whole Moo World почав розвиватися, Джейкоб і Сем розширилися в роздрібний продаж тортів, сендвічів та інших смаколиків від невеликих місцевих виробників через торговельні-автомати. Їхній бізнес Tuckshop нині має 22 точки, здебільшого поряд із молочними автоматами, і також дає змогу продавати порожні скляні пляшки з-під молока.

Джейкоб каже, що фермери «прокидаються» до переваг прямого продажу споживачам, навіть якщо не мають придатної локації чи коштів на власну фермерську крамницю. 

Він вважає, що торговельні-автомати можуть стати відповіддю для сіл і невеликих сільських громад, яким загрожує перетворення на «продовольчі пустелі» — де родини з нижчими доходами через закриття місцевих крамниць і поганий громадський транспорт ледве знаходять свіжу здорову їжу. 

Автомати також обіцяють прибутковіший спосіб для притиснених фермерів досягати покупців напряму й уникати дорогих комісій посередників.

Ціновий цикл «бум і крах»

Виробники молочної продукції у Британії та поза нею останніми роками потерпають від цінового циклу «бум і крах», де ціна молока — товару світового ринку — надзвичайно волатильна. Сильний світовий попит зазвичай спонукає фермерів нарощувати стадо й виробництво, після чого настає перевиробництво й обвал ціни.

Ціни на молоко «з ферми» знову почали падати цьогоріч, каже Марк: 

«У серпні торік нам платили 44 пенси за літр, а від початку лютого — лише 30 пенсів за літр». 

Для багатьох фермерів, зокрема Джеймсів, ця ціна не покриває собівартості. Маржа в галузі завжди була тонкою, а британські супермаркети традиційно використовували низькі ціни на молоко, щоб заманювати покупців. При цьому сектор перероблення молока в країні контролюють три головні гравці — Arla, Müller і First Milk.

Скляна пляшка й вершкове молоко

Наразі британські супермаркети беруть від 1,20 до 1,30 фунта стерлінгів за пляшку молока на дві пінти (близько 1,1 літра). 

Покупці Whole Moo World платять 1,50 фунта за літр негомогенізованого молока родини (де вершки не відокремлюють від молока під час перероблення), налитого в багаторазову скляну пляшку, яку можна один раз купити в автоматі, а потім мити й використовувати повторно. 

Літр молочного шейку — зі смаками шоколаду, полуниці, банана та спецпропозиціями на кшталт «мʼята-шоколад» чи «чорничний мафін» — коштує 2,90 фунта.

За словами Марка Джеймса, покупці готові трохи доплатити за молоко, яке, за його словами, смакує вершковіше та є екологічнішим завдяки скляним пляшкам.

Друге пришестя в молочне тваринництво

Для Джеймсів це вже вдруге в ролі молочних фермерів. Марк перейняв ферму батьків, але припинив виробництво молока під час кризи 2015 року, коли низькі оптові ціни унеможливили прибутковість. 

Згодом родина диверсифікувала свій бізнес — розводила мʼясну худобу й відкрила будиночки для відпочинку, — проте пагорбкуваті угіддя не надто пасували для вирощування зернових. 

Молодше покоління Джеймсів погодилося повернутися до виробництва молока лише за умови, що вестиме бізнес інакше.

«Тільки завдяки цьому [торговельним-автоматам] я взагалі маю інтерес бути молочним фермером», — каже Сем.

Різницю робить не лише торговельний-автомат: змішане стадо корів доять роботи в час, який щоразу обирає сама корова, — це звільняє родину від будильників о 4-й ранку й трудомісткості традиційного доїння.

Технології, локації та плани

Технології, що живлять торговельні-автомати, останніми роками суттєво просунулися, зазначає Девід Ллевеллін, гендиректор Асоціації торговельних-автоматів та автоматизованого роздробу. 

«Це вже не просто окремий механічний автомат, який ти не контролюєш. Тепер із безготівковою оплатою, телеметрією та підключеним обладнанням видно, що відбувається, що треба поповнити, і воно підтримує різні температури», — каже він.

Автомати зі свіжими місцевими продуктами вже давно доступні у Франції та Італії, додає Ллевеллін, а в Японії — один автомат на 35 людей. Для порівняння, у Британії — один на 169, причому більшість — це кавові автомати на заводах та інших робочих місцях.

Хоча Джеймси тепер можуть моніторити свої автомати дистанційно, поповнюють їх молоком вони досі самі, обʼїжджаючи локації в радіусі 30 миль (близько 48 км) від ферми. Вони планують розширюватися й, можливо, найматимуть працівників.

«Зараз ми розглядаємо нову локацію — село на кілька тисяч людей, де, гадаємо, могли б забезпечити базові продукти: молоко, яйця, сир, сендвічі. Це село потягнуло б і фермерську крамницю, але торговельні-автомати набагато дешевший у встановленні й обслуговуванні», — каже Джейкоб.

Джерело: The Guardian