Плавуча ферма в Роттердамі мала стати символом міського виробництва молока, але через сім років її власники змушені продати всіх 28 дійних корів, як повідомляє TopAgrar.

Плавуча ферма прощається з коровами

На плавучій фермі в роттердамському порту Мервехавен нині утримують 28 дійних корів. Тварини можуть вільно виходити на набережну, а вироблені ними молоко й сири потрапляють до крамниці при господарстві та до окремих супермаркетів.

Плавучий корівник, розрахований на 34 корови, спустили на воду в порту Роттердама у 2019 році. Його збудувала компанія Floating Farms. Споруду спроєктували так, щоб уможливити ведення сільського господарства в містах, де бракує місця для сільськогосподарських тварин.

Як повідомляє портал TopAgrar із посиланням на нідерландську газету De Havenloods, власники змушені продати все стадо ще до наступної перевірки, запланованої на 18 серпня. Тварини мають потрапити до іншого господарства.

«На щастя, ми співпрацюємо з перевіреним торговцем худобою, тож корови потраплять до доброго, дружнього до тварин господарства», — запевняє співвласниця ферми Мінке ван Вінгерден.

Чому розведення корів на плавучій фермі більше не має майбутнього

Про завершення діяльності вирішили два чинники.

Перший — дозвіл, виданий владою Роттердама, термін дії якого спливає. Він чинний до 1 лютого 2028 року, а територію, на якій розташована ферма, віддали під майбутню житлову забудову.

Другою і більш нагальною проблемою виявилися вимоги до обладнання корівника. Перевірка показала, що гумове покриття, яке використовувалося, не мало необхідної сертифікації.

Як пояснює ван Вінгерден, раніше використовувана сертифікована підлога була надто нерівною, щоб по ній міг їздити робот для прибирання гною. Тож власники вирішили замінити підлогу на таку, яка забезпечувала правильну роботу робота, однак вона не отримала потрібних сертифікатів.

Заміна всієї підлоги означала б інвестицію в десятки тисяч євро. Власники визнали, що за необхідності залишити нинішнє розташування до 2028 року такі витрати не мають економічного обґрунтування.

Що далі з плавучою фермою після продажу стада

Комплекс уже виставили на продаж. Власники аналізують можливість перенесення проєкту в іншу локацію біля води в Роттердамі чи його околицях. Водночас вони заявляють, що нова версія починання найімовірніше вже не передбачатиме розведення худоби.

«Що стосується виробництва молока, можливості розвитку розведення корів у Нідерландах наразі вичерпані», — пояснює Мінке ван Вінгерден.

Без худоби, але з міським виробництвом їжі

Утім, творці проєкту не хочуть відмовлятися від ідеї міського виробництва їжі. Вони розглядають вирощування трав і овочів, виробництво грибів і навіть добування питної води з вологи, що міститься в повітрі. Не виключене й використання плавучої конструкції для інших цілей.

Джеремі Кларксон показав ферму як майбутнє сільського господарства

Плавучу ферму відвідали також Джеремі Кларксон і Калеб Купер, відомі за програмою «Ферма Кларксона». Вони приїхали до Роттердама під час подорожі, присвяченої сучасним технологіям і нетиповим рішенням у європейському сільському господарстві. Матеріал із візиту показали у 3-му епізоді 5-го сезону програми. Глядачі могли побачити не лише корів, яких утримують на плавучій конструкції, а й автоматизацію роботи та спосіб використання побічних продуктів із міста.

Кларксон описав господарство також у своїй колонці для британської The Sunday Times. Він оцінив передусім практичний та інженерний підхід співтворця ферми Пітера ван Вінгердена.

Ще донедавна Floating Farm потрапляла до міжнародної аудиторії як приклад можливого майбутнього виробництва їжі. Проте нинішнє рішення продати всіх корів показує, як важко втримати такий експериментальний проєкт за високих витрат та адміністративних обмежень.

Ферма, що мала скоротити шлях їжі до міста

Floating Farm роками була однією з найбільших атракцій Роттердама, пов’язаних із сільським господарством і сталим виробництвом їжі. У господарстві працюють восьмеро людей, воно співпрацює з волонтерами й стажерами, а щомісяця його відвідують кілька десятків організованих груп.

Метою проєкту було показати, що їжу можна виробляти близько до споживачів, скорочуючи транспортування й використовуючи рішення, адаптовані до змін клімату. Тепер майбутнє цієї концепції залежатиме від пошуку нової локації та нової моделі діяльності.

Джерело: TopAgrar