Для виробників молока азот залишається найбільш безпосереднім занепокоєнням через його критичну роль у виробництві трави й силосу. Напруга на Близькому Сході може утримувати ціни на добрива високими, підвищуючи вартість азоту й посилюючи тиск на виробництво кормів і маржу ферм. Про це повідомляє DairyReporter.

Спроби припинення вогню останніх тижнів не вгамували напруги на Близькому Сході, де конфлікт за участю Ірану, США та їхніх союзників і далі має далекосяжні наслідки для світових продовольчих і аграрних ринків. 

На початкових етапах війни сектор добрив пережив короткочасний шок пропозиції. 

Проте майже за п’ять місяців ринок може рухатися до тривалішого періоду невизначеності. За сценаріями постачання та доступності добрив, які опублікувала Міжнародна асоціація виробників добрив (International Fertilizer Association, IFA), тримісячний конфлікт спричинив би лише тимчасові збої постачання та цінову волатильність, а ринки відновилися б протягом приблизно 120 днів. 

Однак якби війна тривала від шести до дев’яти місяців, нормалізація могла б потребувати ще шість–дев’ять місяців, потенційно впливаючи на рішення щодо ресурсів для ферм і на вегетаційний сезон 2027 року. 

Хоча ці сценарії радше ілюстративні, ніж формальні економічні прогнози, вони показують: навіть якби напруга спала негайно, ринкам добрив, найпевніше, знадобилося б кілька місяців на відновлення.

Збої з азотними добривами створюють найбільший ризик для молочних ферм

Для виробників молока азот залишається найбільш безпосереднім занепокоєнням через його критичну роль у виробництві трави та силосу.

IFA визначає карбамід (сечовину) як готове добриво, найбільш вразливе до збоїв в Ормузькій протоці: через цей стратегічний водний шлях проходить близько 34% світової торгівлі карбамідом і приблизно 23% торгівлі аміаком. 

Протока є також ключовим маршрутом для зрідженого природного газу (ЗПГ), яким проходить близько 20% світової торгівлі ЗПГ.

Зв’язок між зрідженим природним газом і азотними добривами суттєвий: приблизно 60–80% вартості виробництва азотних добрив прив’язані до цін на природний газ, а отже, збої здатні підвищити виробничі витрати або обмежити випуск на заводах добрив у всьому світі. 

Європейське виробництво азоту особливо вразливе до шоків пропозиції, зазначає IFA: витрати в Європі вже вищі, ніж у багатьох конкурентних регіонах, і подальше зростання цін на газ може зробити частину внутрішніх потужностей нерентабельною, посиливши залежність від імпорту саме тоді, коли світові торгові потоки залишаються під тиском.

Для молочних фермерів ризик тепер виходить за межі затримок відвантажень. Більше занепокоєння викликає те, що вищі витрати на сировину й логістичні обмеження можуть у поєднанні утримувати ціни на азот високими ще довго після того, як фізичні постачання почнуть відновлюватися.

Чому ціни на добрива можуть залишатися високими

За оцінками IFA, шестимісячний конфлікт може залишити аграріїв віч-на-віч зі стійко високими цінами на добрива, навіть якщо доступність продукції повернеться до нормальних рівнів. 

У регіонах без державних заходів, які пом’якшують цінову волатильність для виробників, фермери можуть виявити, що добрива є в наявності, але коштують дорожче за економічно доцільний рівень. 

Це може створити суттєві виклики для планування й призвести до раціонування добрив, потенційно вплинувши на виробництво культур у сезоні 2027 року.

Водночас попит на азот, як очікується, залишатиметься стійкішим, ніж попит на інші поживні речовини, бо фермери мають менше гнучкості для скорочення внесення азоту без впливу на ріст культур.

За оцінками IFA, світове використання азоту може знизитися на 1–2% за сценаріями тримісячного й шестимісячного збоїв, тоді як конфлікт тривалістю 12 місяців міг би спричинити суттєвіше падіння — до 4%. 

Оптимістичніше те, що асоціація очікує відносно швидкого відновлення споживання азоту, якщо торгові потоки нормалізуються до 2028 року.

Утім, якщо тривала нестабільність і далі впливатиме на сировинні ринки та виробництво добрив, фермери можуть дедалі більше раціонувати внесення азоту, що потенційно знизить урожайність трави та якість кормів. 

IFA також зазначає, що навіть добрива з обмеженою прямою залежністю від збоїв у Затоці все одно можуть постраждати — через вищі фрахтові витрати, зростання цін на сировину та зміну цінової доступності поживних речовин. Проте для виробників молока саме азот лишається найгострішим питанням серед ресурсів.

Планування добрив на 2027 рік виходить на перший план

Оскільки конфлікт наближається до п’ятимісячної позначки, занепокоєння зміщується від негайних питань ціни й доступності до планування майбутніх вегетаційних сезонів. 

Фермерам дедалі більше доводиться враховувати, скільки азоту потрібно забезпечити, чи можна скоригувати внесення фосфору й калію без шкоди для довгострокового здоров’я ґрунту та як витрати на добрива співвідносяться з витратами на заміну втраченої трави чи силосу купованими кормами.

Хоча немає певності, що середньостроковий сценарій збоїв від IFA втілиться, ризик, що вимальовується, стає чіткішим: доступність добрив може відновитися швидше, ніж їхня цінова доступність, — а це триматиме тиск на витрати з виробництва кормів для молочного стада ще довго після цього року.

Джерело: DairyReporter