Європейська Комісія представила два стратегічні документи — Стратегію тваринництва та План дій щодо протеїну — однак галузеві організації розкритикували їх за брак конкретних заходів і цілей поза деклараціями, як повідомляє Just Food.

Європейська Комісія окреслила свої подвійні ініціативи — Європейську стратегію тваринництва та План дій щодо протеїну, — проте, хоча цілі є зрозумілими, обом документам бракує ясності щодо конкретних заходів для впровадження.

Документи, оприлюднені виконавчим органом Європейської Комісії (EC) 27-членного торгового блоку, містили чимало гучних формулювань, які окреслюють порядок денний.

Пом’якшення широко висвітлюваного становища фермерів, які стикаються зі зростанням витрат і зменшенням прибутків, стало найочевиднішим планом у Стратегії тваринництва, розробленій виконавчим органом ЄС, — поряд із протидією зміні клімату та реагуванням на поширення хвороб тварин.

На тлі відсутності конкретних рішень організація Copa-Cogeca оприлюднила заяву, у якій критика поєдналася зі схваленням наміру.

Представницька група європейських фермерів застерегла, що «надто багато елементів лишаються не більш ніж деклараціями про наміри або ж їм бракує операційної та технічної чіткості, потрібної для ефективного впровадження».

Лише план щодо протеїну має реальні цілі — утім, тільки одну: наростити місцеве виробництво протеїну та зменшити залежність від імпорту. Проте й це викликало критику через зосередженість на протеїні у кормах для тварин, а не на протеїні, призначеному для споживання людьми.

«Якщо Європа прагне справжньої протеїнової стійкості та стратегічної автономії, їй слід звертати увагу не лише на протеїни, які ми вирощуємо на корм, а й на ті, що ми вирощуємо безпосередньо для людей», — написала Лусія Ортелано, старша менеджерка з політики ЄС у неприбутковій організації ProVeg International.

Що поставлено на кон?

За даними Європейської комісії, тваринницький сектор блоку генерує €400 млрд ($456,9 млрд) річного обороту та забезпечує роботою сім мільйонів людей на чотирьох мільйонах ферм, які, за її словами, часто розташовані «в регіонах із небагатьма іншими економічними можливостями».

Наголошуючи на викликах, один із документів вказав на «низьку прибутковість і зростання витрат, зміну ринкових умов, повторювані спалахи хвороб тварин — а також появу нових — суспільні очікування щодо вищих стандартів добробуту тварин та екологічні виклики».

Зміцнення продовольчої безпеки та боротьба з «депопуляцією» сільських територій також є ключовими цілями.

Крістоф Гансен, комісар із питань сільського господарства та продовольства, заявив: «Стратегія тваринництва та План щодо протеїну мають одну спільну амбіцію: зміцнити продовольчу безпеку Європи, посилити нашу стратегічну автономію та допомогти підтримати життєздатні сільські громади, особливо в регіонах, яким загрожує занедбання земель. Ми хочемо, щоб фермери ЄС були прибутковими й краще готовими керувати ризиками».

Представляючи плани в окремій презентації разом з іншими керівниками Комісії, Гансен згадав про східний кордон ЄС, обрамивши це темою продовольчої безпеки та натяком на можливість посягання на землі.

Цей кордон охоплює Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Болгарію. Своєю чергою, деякі з цих країн межують із росією, Білоруссю та Україною.

Хоча Гансен прямо не згадав російсько-українську війну, натяк видавався очевидним.

«Порожня земля, особливо на східному кордоні, — це також загроза безпеці», — сказав він, не запропонувавши рішень щодо того, як Комісія планує розв’язувати земельне питання.

Що містить Стратегія тваринництва?

Якщо коротко, Комісія заявила, що прагне «забезпечити, аби цінний тваринницький сектор Європи лишався сильним і стійким у довгостроковій перспективі», і документ покликаний «допомогти тваринникам долати економічні, екологічні та ринкові виклики».

Він охоплює п’ять пріоритетів: «стійкий тваринницький сектор, готовий до криз; конкурентоспроможний тваринницький сектор у ЄС і світі; сталий тваринницький сектор; тваринницький сектор, придатний для всіх ферм і регіонів; [а також] досконалість у тваринницькому виробництві».

Як приклад розпливчастості стратегії: перший напрям передбачає, що Комісія «посилюватиме готовність, аби зменшити вразливість до ризиків і дати фермерам змогу швидше відновлюватися після криз».

Крім того, вона «посилить інструменти управління ризиками та вивчить нову схему страхування й перестрахування».

Підтримку нададуть і державам-членам ЄС в «управлінні впливом хвороб тварин задля посилення профілактики, раннього виявлення та ранньої реакції».

Підвищення прибутковості фермерів належить до другої цілі, і тут знову вжито дієслово «вивчити» — щодо того, як можна отримати доступ до фінансування на підтримку плану переходу до системи безклітинного утримання курей.

Гансен зазначив у презентації, що Комісія співпрацюватиме з фінансовими установами, зокрема з Європейським інвестиційним банком (EIB), аби «розробити фінансові схеми для управління ризиками», — але й це без деталей.

Третій напрям «просуватиме адаптований підхід до розв’язання проблем сталості», тоді як ЄС також «пропонує заходи для покращення добробуту тварин через цільові перегляди правил для курей-несучок, бройлерів і свиней…».

Щодо сталості блок «розроблятиме гармонізовані методи розрахунку викидів у тваринництві на рівні ферми, практики пом’якшення впливу на клімат, управління поживними речовинами та стале коловоротне використання ресурсів».

Так звані «вразливі регіони» фігурують у четвертій цілі — «повернути стале тваринницьке виробництво» в межах держав-членів, а задля зменшення перевезення тварин ЄС планує «розробити дорожню карту для боєнь малої потужності та/або мобільних боєнь».

Насамкінець, просуватимуть переваги сільського господарства ЄС, зокрема через план посилення маркування походження та географічних зазначень блоку.

Copa-Cogeca заявила, що хотіла б бачити більш конкретні плани щодо того, як Комісія має намір досягти п’яти ключових пріоритетів, знову наголосивши на браку відчутних дій, які виконавчий орган прагне здійснити в межах стратегій тваринництва та протеїну.

«Після років, коли тваринництво надто часто зображували як частину проблеми, Комісія тепер визнає його внесок у продовольчу безпеку, життєздатність села, циркулярну економіку та виробництво високоякісних протеїнів і відновлюваної енергії», — зазначила організація.

Вона додала: «Визнання ролі, яку відіграють європейські фермери у розвитку сталого виробництва протеїну, та мета диверсифікації джерел протеїну є важливими кроками вперед. Проте обидва документи лишаються значною мірою зосередженими на оцінюванні, моніторингу та бенчмаркінгу, тоді як навіть уважне читання додатків не дає змоги виокремити конкретні дії чи заходи, які принесли б відчутне полегшення фермерам на місцях».

Що передбачає План дій щодо протеїну?

Поки що дуже мало.

План «має на меті збільшити пропозицію та використання протеїну, вирощеного в ЄС». Наразі лише 25% протеїну з олійних та «протеїнових культур» постачається всередині блоку. Мета — досягти 35% до 2035 року.

Протеїнові культури визначено переважно як сухі бобові та соєві боби, щодо яких ЄС більше залежить від імпорту. Комісія зазначила, що держави-члени виробляють «значну кількість рослинного протеїну, але переважно у формі грубих кормів і зернових» — те, що вона описала як «низький і середній вміст протеїну».

Вона пояснила: «Комісія підтримуватиме європейське виробництво протеїнових культур і покращуватиме конкурентоспроможність протеїнів, вирощених у ЄС. Визнаючи міцні зв’язки між ланцюгами створення вартості у сферах продовольства, кормів, енергетики та промисловості, вона також заохочуватиме інновації, інвестиції, різноманітніші раціони та кращий моніторинг протеїнових залежностей».

ЄС зауважив, що 64% протеїну, який споживають люди в країнах блоку, має тваринне походження.

Комісія додала: «І рослинні протеїнові продукти, і продукти з альтернативного протеїну стикаються з низкою спільних викликів, які доведеться подолати, перш ніж вони зможуть ширше впроваджуватися та інтегруватися в раціони ЄС».

За словами Рафаеля Пінто, старшого менеджера з політики Європейського вегетаріанського союзу (EVU), «цієї цілі можна легко досягти вже за кілька років — просто збільшивши споживання рослинних протеїнів людьми, адже наша нинішня залежність спричинена незбалансованими раціонами».

Пінто, представник індустрії рослинних продуктів, дав зрозуміти у заяві, що плану бракує деталей — так само, як і Стратегії тваринництва.

«План усе ще не дотягує до конкретних заходів, які розв’язали б протеїновий дисбаланс ЄС», — сказав Пінто.

«Щоб розкрити весь потенціал рослинних протеїнів, ЄС потрібні конкретні політики, які стимулюють попит на рослинну їжу та підтримують перехід до збільшення споживання людьми. EVU закликає Європейську комісію та держави-члени розвинути План щодо протеїну, розробивши цільові заходи, що заохочують виробництво й пряме споживання рослинного протеїну, і наголошує на потребі створити План дій ЄС щодо рослинних продуктів як наступний логічний крок».

ProVeg поділяє ці думки: Ортелано припустила, що брак цілей щодо протеїну для споживання людьми «лишає значні можливості нереалізованими».

Вона додала: «Замість того щоб розглядати протеїн для корму й для їжі окремо, обидва напрями мають бути частиною єдиного порядку денного стійкості з однаковою амбіцією».

Попри це, Комісія визнала можливості у сфері рослинних протеїнових продуктів і напоїв, хоча й погодилася, що деякі з них належать до ультраоброблених продуктів (UPFs).

У супровідному пояснювальному документі ЄС зазначив: «Що стосується їжі, рослинні протеїнові продукти й напої, як очікується, матимуть найбільший ринковий потенціал з огляду на стабільну регуляторну базу та споживче сприйняття порівняно з іншими альтернативними протеїнами. Ці рослинні альтернативні продукти часто прагнуть відтворити смак, текстуру й харчовий профіль традиційних продуктів тваринного походження, хоча деякі з них зазнали вищого ступеня обробки».

Добробут тварин

Раффаеле Фітто, виконавчий віцепрезидент Комісії з питань згуртованості та реформ, зазначив у презентації, що одна зі спільних цілей Стратегії тваринництва — забезпечити «процвітання» сектору через підвищення конкурентоспроможності та гарантування продовольчої безпеки, але також відзначив «дедалі вищі очікування суспільства щодо добробуту тварин».

Цю тему підхопили комісар Гансен та Олівер Варгеї, комісар з питань охорони здоров’я та добробуту тварин, — із планами щодо безклітинного утримання курей і переходу до системи групового утримання свиней у загонах, хоча вони й лишаються пропозиціями.

«Ми почули заклики щодо добробуту тварин і маємо намір запропонувати цільовий перегляд правил, аби поетапно відмовитися від кліток для курей-несучок і бройлерів та перейти від індивідуальних станків до групових загонів для свиней», — сказав Гансен.

Варгеї окреслив розпливчасті терміни: до кінця цього року «представити пропозиції щодо курей-несучок і бройлерів», а аналогічну «пропозицію» щодо свиней — у 2027 році.

Він додав, що Комісія також планує «відповісти на очікування громадян, запропонувавши припинити систематичне вбивство добових курчат-самців».

Утім, Варгеї додав подвійне застереження: фермерам «потрібен час, щоб адаптуватися», а також доступ до фінансування переходів, зокрема через EIB, аби «допомогти їм адаптуватися та інвестувати у кращий добробут тварин».

Copa-Cogeca заявила, що плани щодо курей-несучок, бройлерів і свиней «є, мабуть, однією з небагатьох по-справжньому конкретних дій у стратегії», але група знову розкритикувала цілі через відсутність «переконливої дорожньої карти їхнього фінансування».

Організація додала: «Copa та Cogeca очікували б чіткого інвестиційного плану, підкріпленого конкретними фінансовими зобов’язаннями та реалістичними термінами, а не чергових обіцянок вивчити рішення згодом. З огляду на час, потрібний для обговорень в інституціях ЄС, саме час перейти від стадії намірів до стадії дій, якщо ми хочемо побачити перші розумні заходи впровадженими до кінця цієї каденції».

А що з молочним сектором?

Конкретних згадок про молочний сектор у документах Комісії було небагато, однак Європейська асоціація молочної торгівлі (Eucolait) привітала «визнання економічної важливості тваринницького сектору та його внеску в продовольчу безпеку і стратегічну автономію Європи».

Втім, як і Copa-Cogeca, ProVeg та EVU, Eucolait також має свої зауваження до запропонованих політик на тлі відсутності конкретних заходів.

«Виклик тепер полягає в тому, щоб перетворити їх на узгоджені політики, які встановлюють правильний баланс між екологічними амбіціями, економічною життєздатністю та міжнародною конкурентоспроможністю, не створюючи зайвих бар’єрів для торгівлі молочною продукцією всередині ЄС і на міжнародному рівні», — заявив у зверненні цей молочний орган ЄС.

Eucolait закликала усунути бюрократичну тяганину й укладати більше торговельних угод із зовнішніми партнерами як спосіб наростити експорт.

Асоціація додала: «Стратегічна диверсифікація експорту є вкрай важливою для зміцнення стійкості та конкурентоспроможності європейського молочного сектору й має підтримуватися амбітними угодами про вільну торгівлю та цільовим просуванням експорту, зокрема через високорівневі агропродовольчі місії. Водночас ЄС має посилити зусилля з усунення дедалі більшої кількості технічних і санітарних бар’єрів, що обмежують доступ до міжнародних ринків».

Джерело: Just Food