Світова торгівля молочними продуктами продовжує зростати в довгостроковій перспективі — приблизно на 2% на рік, — але її внутрішня динаміка змінюється. Зростання очолює сир, тоді як зміни в попиті, зокрема слабший імпорт Китаю, перенаправляють потоки до нових експортних ринків. Водночас сильніше зростання пропозиції у США й Аргентині посилює конкуренцію, а Європа стикається з дедалі більшими обмеженнями виробництва молока. 

Про це йдеться в новій «Світовій молочній карті 2026» (World Dairy Map 2026) від RaboResearch, підготованій старшим фахівцем із молочного ринку Європи та Африки Томом Буйінком у виданні Rabobank.

Світова торгівля молочкою зростає, а торгові потоки зміщуються

У 2017–2025 роках світова торгівля молочними продуктами зросла на 11% — із 91,1 млрд кг в еквіваленті сирого молока (LME) до 101,2 млрд кг, тобто в середньому приблизно на 2% на рік. Зростання було відносно стабільним, хоча й супроводжувалося періодичними перебоями. Найпомітніше було у 2022 році, коли падіння виробництва молока в Новій Зеландії майже на 4% прокотилося світовою торгівлею та цінами. Згодом динаміка повернулася до довгострокового тренду близько 2%, а сильніше зростання на 5% у 2025 році компенсувало слабкий 2024-й.

Експортна частка ЄС поступово тане в міру загострення конкуренції

ЄС залишається найбільшим у світі експортером молочних продуктів: у 2025 році він відвантажив 27,5 млрд кг LME (без урахування торгівлі всередині ЄС), що дає блоку вагому 27% частку світового експорту. Проте лідерство поволі слабшає: ще у 2017 році частка ЄС була ближчою до 30%. 

Нова Зеландія й надалі є найбільшим експортером серед окремих країн із часткою ринку 22%. Водночас помітно зростає роль Америк: зокрема США наростили частку в експортних обсягах з 11,3% у 2017 році до 13,5% у 2025-му. 

Набирають ваги й менші гравці: Аргентина та Уругвай разом тепер становлять 4,3% світового експорту проти 3,0% вісім років тому. Загалом це вказує на дедалі конкурентніший світовий ринок, де ЄС усе ще лідирує, але вже не так упевнено, як раніше.

Світовий попит зміщується від Китаю до нових точок зростання

З боку попиту Китай залишається найбільшим імпортером: до Китаю, Гонконгу та Макао разом надходить 11,7 млрд кг LME. Однак від піку 2021 року китайський імпорт стабільно знижується. 

Особливо різким є спад у ключових категоріях — молоко, вершки та сухе молоко (як незбиране, так і знежирене), — де за останні чотири роки імпорт скоротився вдвічі на тлі сильнішого внутрішнього виробництва та слабшого попиту.

У міру послаблення попиту Китаю прогалину заповнюють інші регіони. Саудівська Аравія, наприклад, стабільно нарощує імпорт молочної продукції: за обмежених власних потужностей країна структурно залежить від імпорту сиру, сухого молока та згущеного молока, а споживання підживлюють швидке зростання населення, урбанізація та зростання доходів. 

Подібне спостерігається в усьому Перській затоці — зокрема в ОАЕ й Омані, — що додає ваги геополітичним ризикам регіону та робить події навколо Ормузької протоки дедалі критичнішими для світових молочних потоків. 

У Південно-Східній Азії картина неоднорідна: Малайзія та Таїланд демонструють стійке зростання імпорту, тоді як В’єтнам та Індонезія розвиваються повільніше. 

Водночас однією з найдинамічніших стає Бразилія: її імпорт молочки зріс із 1,3 млрд кг LME у 2022 році до 2,3 млрд у 2025-му, переважно завдяки попиту на сир і сухе молоко.

Сир рухає молочну торгівлю

Між категоріями молочних продуктів є суттєві відмінності: одні демонструють сильне зростання, інші залишаються на тому ж рівні або скорочуються.

Рідке молоко: відступ Китаю змінює світові потоки

Історія рідкого молока останніх років — це багато в чому історія про те, як Китай згортає закупівлі, а Європа відчуває наслідки. Від піку 2021 року європейський експорт рідкого молока та вершків стабільно знижувався — з 1,53 млрд кг до 1,24 млрд у 2025-му. 

У центрі цього зсуву — Китай: постачання з ЄС різко впали з 750 000 тонн у 2021 році до лише 250 000 у 2025-му, оскільки країна дедалі більше забезпечує себе сама. 

Втім, спад зачепив експортерів по-різному: обсяги Нової Зеландії лишилися напрочуд стабільними, що дало їй тихо обійти Європу й із 2024 року посісти перше місце в Китаї.

Для Європи це не кінець історії: втрати в Китаї частково компенсував ближчий ринок. Ключовим напрямом зростання стала Велика Британія, куди імпорт зріс приблизно зі 100 000 тонн до 2020 року до 350 000 тонн нині, причому значна частина торгівлі йде через ірландсько-британський кордон, де Ірландія є головним постачальником. 

Якщо прибрати вплив Китаю та Великої Британії, стає видно стабільніший тренд: експорт рідкого молока та вершків із ЄС усе ще зростає приблизно на 2% на рік. 

Подібну регіональну стабільність демонструють йогурт і кефір, які через короткий термін придатності подорожують на невеликі відстані: їхній експорт зростає в середньому на 2% на рік із помітним прискоренням до 7% у 2025-му. 

ЄС домінує в сегменті, експортувавши 592 000 тонн у 2025 році, з яких 60% — до Великої Британії, у межах світового ринку в 3,8 млн тонн.

Сухе молоко: зростання торгівлі лишається стриманим

На відміну від рідких молочних продуктів, порошковий сегмент — це історія обмеженого зростання. Експорт знежиреного сухого молока (SMP) у 2025 році зріс лише на 0,5%, відстаючи від приросту доступності молока в основних регіонах. ЄС і Велика Британія наростили свою частку у світовому експорті завдяки сильнішій пропозиції молока. 

Натомість США рухаються у зворотному напрямку: попри зростання загальної частки в молочному експорті, їхній експорт SMP і далі знижується стабільно на 6% на рік, найпомітніше — у Південно-Східній Азії, тоді як Мексика залишається основним ринком збуту.

Ринок незбираного сухого молока (WMP) також зростає стримано, але з іншою структурою конкуренції: Нова Зеландія залишається в центрі з 53% світового експорту у 2025 році. 

Натомість ЄС послідовно відступає із цього сегмента — експорт впав з 387 000 тонн у 2017 році до лише 172 000 у 2025-му (понад −50%), і це радше стратегічний вибір: європейські переробники дедалі більше спрямовують молоко на продукти з вищою доданою вартістю — сир, масло та SMP. 

Місце, що звільнилося, зайняли Аргентина й Велика Британія. 

Ще одна помітна тенденція — різке падіння експорту підсолодженого незбираного сухого молока (майже −40% від 2017 року).

Масло: експорт США розганяє світову торгівлю

Після кількох років відносної стабільності світовий ринок масла отримав поштовх у 2025 році. Із 2018-го річні обсяги торгівлі трималися близько 2 млн тонн, але сплеск пропозиції — насамперед зі США — підняв їх до 2,23 млн тонн (+9% до 2024 року). 

Причина цього стрибка очевидна: за один рік експорт США майже потроївся — з 45 000 тонн у 2024-му до 123 000 у 2025-му, випередивши приріст навіть традиційних лідерів — Нової Зеландії (+44 000 тонн) та Аргентини (+19 000). Це відображає велику внутрішню доступність у США й нижчі ціни. 

Натомість європейський експорт залишився майже незмінним, попри приблизно на 1,7% більше доступного молока, — додаткові молочні сухі речовини в Європі й далі спрямовують в інші категорії.

Сироватка: тихий ринок із потужною ціннісною історією

На перший погляд світовий ринок сироватки майже без подій: обсяги роками тримаються близько 3,5 млн тонн на рік. Але вся суть — у цінності, а не в обсязі. 

Ціни почали зростати у 2025 році й прискорилися у 2026-му на тлі відновленого інтересу до сироваткового протеїну, який давно вийшов за межі традиційного застосування: він міцно закріпився у спортивному харчуванні та дедалі більше пов’язаний із контролем ваги і поширенням препаратів для схуднення, де ключову роль відіграють високобілкові раціони. 

На папері сироватка виглядає стабільною, та під поверхнею вона стає стратегічно ціннішою, ніж будь-коли.

Сир: безумовний двигун молочної торгівлі

Якщо якийсь продукт визначає історію світової молочної торгівлі за десятиліття, то це, безперечно, сир. Із 2017 року він демонструє стабільне сильне зростання. 

До 2025 року світова торгівля сиром сягнула 8,96 млрд кг — на 40% більше, ніж у 2017-му, що відповідає середньорічному темпу 3,3%, який нещодавно ще й прискорився: між 2024 і 2025 роками зростання подвоїлося. 

Аргентина та США подвоїли свій експорт сиру від 2017 року, і США міцно закріпилися як другий за величиною експортер після ЄС+Великої Британії. 

Історія ЄС дещо інша, але не менш промовиста: попри зростання виробництва молока лише на 5% від 2017 року, виробництво сиру в ЄС зросло на 9%, а експорт — на 12%. Це підкреслює чіткий стратегічний зсув: дедалі більше молока спрямовують саме на сир.

Казеїн: стабільне зростання на збалансованому ринку

Порівняно із сиром ринок казеїну — це картина спокійної стабільності: обсяги торгівлі у 2025 році зросли на 1,4%, близько до довгострокового тренду приблизно 1,1% на рік. 

Конкуренція на вершині щільна: Нова Зеландія та ЄС ведуть тісне суперництво за лідерство, і у 2025 році ЄС ледь виборов перше місце; обидва регіони контролюють трохи більше третини світового експорту. 

З боку попиту домінують США й Китай.

Хто і що рухатиме молочну торгівлю в майбутньому

RaboResearch очікує, що світова торгівля молочною продукцією й надалі зростатиме в середньостроковій перспективі, але драйвери зростання змінюються — дедалі більше залежно від того, які регіони здатні й готові виробляти більше молока.

Обмежена роль Європи

У Європі нарощувати виробництво молока стає дедалі складніше: посилюються регуляторні обмеження, галузь стикається зі старінням фермерів, а врожайність (надої) вже одна з найвищих у світі, тож простору для зростання без ризиків для добробуту тварин і сталості майже немає. 

У сукупності це означає, що роль Європи в глобальній пропозиції молока залишатиметься важливою, але дедалі обмеженішою.

Нова динаміка в Америці

По той бік Атлантики картина зовсім інша: зростання у США й Аргентині набагато менш обмежене. 

В Аргентині останні два роки принесли своєрідне відродження — сприятливіший для бізнесу політичний клімат оживив сектор, перетворивши 8% спад виробництва у 2022–2024 роках на 10% зростання у 2025-му та 7% у I кварталі 2026-го рік до року; значна частина цього обсягу йде до сусідньої Бразилії. 

Втім, політико-економічне середовище країни лишається дуже мінливим.

США натомість пропонують значно передбачуваніший сценарій зростання: виробництво молока добре готове до розширення завдяки високим цінам на яловичину, сильному світовому попиту на білок (зокрема через поширення препаратів GLP-1) і рекордному дійному стаду в 9,65 млн голів. 

США також мають сприятливу цінову позицію порівняно з багатьма конкурентами. Це зростання пропозиції підкріплене масштабними інвестиціями в переробні потужності, насамперед сирні: лише у 2025 році сирні потужності зросли ще на 6%. 

Індію часто називають новим двигуном експорту, але у цифрах цього поки не видно: приріст її виробництва й далі поглинається внутрішнім ринком.

Хто може дати молоко — і в якій формі

Попри те що Китай дедалі більше фокусується на самозабезпеченні, світ і надалі потребує більше молочних продуктів: зростання населення, доходів і зміна раціонів штовхають споживання вгору, а Південно-Східна Азія й Близький Схід стабільно нарощують імпорт. 

На практиці саме США й Аргентина вирізняються як єдині великі гравці, водночас готові й здатні суттєво наростити виробництво. 

Оскільки сироватка та її похідні стають дедалі важливішими — і як джерело зростання, і як ключовий чинник прибутковості, — вони змінюють галузь, а в центрі цього зсуву — сир: адже сироватка є побічним продуктом сироваріння, тож інвестиції в сирні потужності пришвидшуються. Але розширення виробництва сиру випереджає можливості внутрішніх ринків, тож експорт стає дедалі важливішим, ще більше підживлюючи світову торгівлю.

Поза сиром зв’язок між зростанням доходів і торгівлею відображає й масло, споживання якого тісно пов’язане зі зростанням достатку. Є, однак, і протидійний чинник: очікується, що пропозиція молока в ЄС у найближче десятиліття стискатиметься, що може природно обмежити обсяги для експорту. 

Попри ці обмеження, світова торгівля молочкою, найпевніше, і далі йтиме своєю базовою траєкторією близько 2% на рік — із періодичною волатильністю, зумовленою коливаннями пропозиції молока в ключових регіонах.

Повний звіт «World Dairy Map 2026: Cheese leads growth as supply power shifts» і саму карту можна завантажити на сайті Rabobank (карта у PDF).

Джерело: Rabobank